Сьогодні Мін’юст РФ офіційнозадовольнив клопотання кримського прокурора про заборону діяльності Меджлісу натериторії півострова. Таким чином, політичні права кримських татар фактичнобули знищені окупаційною адміністрацією.
Не дивлячись на репресії протикорінного населення Криму, які систематично тривають з початку анексіїукраїнської території, питання окупованого півострова все далі відходить зпорядку денного світової політики. І якщо посилення обстрілів на Донбасівикликає бодай занепокоєння у світових лідерів, то зникнення проукраїнських активістіві цькування кримськотатарського народу в Криму чомусь не є приводом навіть длядодаткової стурбованості впливових політиків і дипломатів. Тому не можна непогодитися зі словами Рефата Чубарова про те, що Путін поводиться в Криму настількибрутально, наскільки дозволяє світова спільнота. Не більше, не менше.
З того, що сьогодні відбуваєтьсяв Криму, випливає кілька очевидних істин. По-перше, світ хоч переважно ізасуджує анексію Криму Росією, на практиці повністю ігнорує наслідки окупації.Якщо за сам факт анексії Москву покарали санкціями, то жодних дій щодозлочинної політики РФ після захоплення Криму ми так і не побачили. По-друге,ніякої червоної межі для протиправних дій Росії просто не існує. Те, на щоміжнародна спільнота спромоглася на даний момент, і є червоною лінією їїможливостей. У Кремлі цей факт дедалі краще усвідомлюють, тому жодних передумовдля згортання російської агресії в усіх її проявах нині немає.
Світ продовжує умиротворенняагресора, крім словесних закликів більше ніяк не впливаючи на Росію. І небезпекакультивування такого сценарію полягає в тому, що настане момент, коливідмовитися від підтримки України у протистоянні з РФ світу буде вигідніше нетільки з практичної, але й з моральної точки зору, оскільки тривале поєднанняфактичної бездіяльності з деклараціями захисту українського суверенітетупоступово руйнують авторитет провідної ролі Заходу у світових геополітичнихпроцесах.