Парадокс Надії Савченко
Після оголошення вироку НадіїСавченко політики, адвокати і експерти почали робити систематичні заяви проімовірний обмін українки вже в найближчий час. Звісно, це великою міроюобнадіює як її близьких і рідних, так і всіх, кому не байдужа доля Надії.
Водночас у Росії категорично заявили,що рішення з приводу Савченко може прийняти лише особисто Путін. Тобто рішеннябуде політичним, і Кремль, тим самим, відкрито запрошує сторони до торгів.
Щоправда останні будуть вкрайнепростими, так як свіже соцопитування громадської думки в Росії показало, щобільшість росіян проти втручання президента в цю справу. Вказана обставина маєнепересічне значення, оскільки весь судовий процес від початку і до кінця бувсимволічною акцією демонстрації сили та авторитету як для внутрішньоїаудиторії, так і для геополітичних конкурентів. Тож тепер, щоб піти всуперечволі своїх громадян, Путіну необхідно отримати вигідну компенсацію відміжнародної спільноти, насамперед, від США. Він має показати своєму суспільству,що «порушення» національного законодавства буде компенсовано зростанням геополітичногоавторитету Москви в разі обміну Савченко, отриманням значно більших поступоквід України і Заходу. Тому про обмін полонянки лише на двох ГРУшників, очевидно,говорити не доводиться. Це далеко не той масштаб, який може зрівнятися зсимволічністю справи викраденої українки.
Взагалі тут виник парадокс. Зодного боку, безпрецедентна увага міжнародної спільноти до справи Савченко,тиск світових лідерів і громадянського суспільства на російську владу сприяютьїї звільненню. Але з іншої сторони, саме ця увага загострює у російської владиі громадян відчуття «обложеної фортеці», яке не дозволяє піти на поступки. Ічим більшим є тиск, тим більший авторитет заробить Путін, якщо не піддасться назаклики світових лідерів. Чим більше ми будемо розповідати про найскорішезвільнення Савченко, тим сильнішою буде спокуса у Кремлі цього не зробити,вкотре показавши свою силу, непохитність і безкомпромісність.
Сказане аж ніяк не означає, щоліпше мовчати, склавши руки. Однак навряд є потреба займатися обнадійливимипророцтвами, які не мають під собою твердого підґрунтя і лише живлять наміриворога вчинити всупереч нашим очікуванням.
