Адміністраціяокупованого Криму заявила про неможливість побудови мосту через Керченськупротоку без дозволу України. Мовляв, Азовсько-Керченська акваторія є загальноюморською зоною відповідно, увага, до норм міжнародного права.
Такі норми справдіє і, в разі зведення мосту, Київ дійсно міг би подати на РФ до міжнародногосуду з великою імовірністю задоволення позову.
Але справа тут віншому. Відколи це для Росії норми міжнародного права стали авторитетом? З якихпір у Москві почали боятися українських позовів у міжнародних судах? РФ силоювідняла півострів всупереч усім існуючим нормам, а тут раптом небачений сплескправосвідомості у питанні якогось там мосту. Очевидно, що це звичайний обман.Але не Києва чи світової спільноти, а кримчан, які з надією чекають, так бимовити, матеріального возз’єднання з Росією.
Суть обману полягаєв тому, що ні мосту, ні тунелю (який Аксьонов пропонує звести натомість) простоне буде. Інфікованих «руською весною» банально водять за ніс, шукаючи то один,то інший привід для виправдання ситуації, за якої Крим залишиться ізольованоютериторією.
Нещодавно зісторичних архівів стало відомо, що спорудити керченський міст планували щеінженери нацистської Німеччини під час наступу вглиб СРСР. Однак виявилося, щов цьому місці сходяться дві тектонічні плити, постійна активність якихунеможливлює зведення будь-яких інженерних конструкцій на поверхні. Тожросійській пропаганді доведеться придумати ще багато різних казок длятамтешнього обивателя і запропонувати чимало цікавих альтернатив для з’єднанняКриму з материковою Росією. Наприклад, шляхом телепортації.