Парадокс Саудівської Аравії
На першийпогляд, це парадоксальне рішення, адже Саудівська Аравія – одна з найбільшихвиробників чорного золота у світі. Тож намір відмовитися від «двигуна» власноїекономіки здається просто нелогічним. Принаймні це важко вкладається усвідомість керівництва тих країн, економіка яких століттями виживає завдякисировинному потенціалу. Проте лідери більш чутливих до новітніх світовихтрендів держав, очевидно, не бояться здатися комусь диваками. Більше того, вонидобре розуміють потребу в радикальній переорієнтації енергетичного сектору,оскільки цього вимагає нова реальність глобальної економіки.
Майжевсі найбільші виробники нафти сьогодні розуміють, що нинішнє падіння цін насировину не є тимчасовим. Нафта вже ніколи не буде дорогою, і не тому, щосвітова економіка невпинно скорочуватиметься надалі, а тому, що в неї поступовоз’являється інший «двигун», більш екологічно безпечний і перспективний. Миживемо в епоху зародження альтернативної енергетики як рушійної сили світовоїекономіки. За влучним висловом Германа Грефа, кам’яний вік закінчився не черезте, що закінчилося каміння. Так само й нафта. Її величезні запаси в багатьохкраїнах не означають, що нафтова доба триватиме до повного вичерпання цихресурсів. Альтернативна енергетика надзвичайно інтенсивно розвивається унайбільш розвинених країнах-споживачах енергії – в ЄС та США, тому падінняпопиту на чорну суміш в тому числі викликано зростаючою конкуренцією саме збоку нових джерел енергії. Це – незворотній процес, і подібно тому, як дляпотрапляння до списку країн з розвиненою економікою претенденти повиннівиробляти, насамперед, технології, тепер для того, аби зайняти гідну нішу вновій глобальній економіці, необхідно вже не добувати багато нафти і газу, амати новітню енергетику. Хто впустить цей шанс, традиційно залишиться напериферії світового розвитку.