На наступний день після провальної спробинародних депутатів висловити недовіру Кабінету Міністрів України прозвучалокілька політичних заяв про можливість повторного голосування за відставкууряду. Але, крім демонстрації позицій і засвідчення продовження війни міжпарламентом і урядом, ці заяви не можуть мати будь-яких правових наслідків.
Першими про необхідність переголосуваннярезолюції недовіри Яценюку заговорили кілька нардепів, особисті картки якихначебто не спрацювали ввечері 17 лютого. Однак виявилося, що жодних юридичнихмеханізмів не просто для повторного голосування, а навіть для зарахування цихголосів в число тих, хто підтримав резолюцію недовіри, не існує. Тож всі доказивідданості скривджених технікою депутатів лініям своїх фракцій згодяться хібащо для відстоювання їх чесного імені, але точно не допоможуть відправитикабінет прем’єра у відставку.
Коли всі зрозуміли, що переголосувати недовірувсьому уряду не вийде, оскільки Конституція передбачає можливість винесеннятакої резолюції на голосування лише один раз протягом сесії, лідери окремихфракцій вирішили піти іншим шляхом. На їх переконання, якщо висловити недовірууряду вже не можна, то необхідно зробити те саме, але вже конкретно щодопрем’єр-міністра. На перший погляд, логічно, адже в Україні дії колективнавідповідальність уряду, тобто відставка прем’єра тягне за собою відставкувсього Кабміну. Але якби законодавство справді передбачало таку можливість, цебула б явна колізія. Мабуть, саме тому законодавці і не передбачили подібного варіанту.
Відповідно до Конституції України та згідно ізЗаконом «Про Кабінет Міністрів України», глави уряду можна «позбутися» лише занаявності чітких підстав: 1) його власної заяви про відставку (що, напевно,малоймовірно); 2) підтримання резолюції недовіри всьому уряду конституційноюбільшістю парламенту (провалена нагода) та 3) у випадку смерті очільникаКабміну (що, звісно, взагалі не актуально і небажано).
Таким чином, правових інструментів зміни урядуАрсенія Яценюка у Верховної Рада не залишилося. Тож озвучені керівникамифракцій пропозиції – не більше, ніж форма публічного словесного тиску напрем’єра. Тепер усунути чинний уряд можливо лише в один спосіб – шляхомпроведення дострокових парламентських виборів.