Референдум щодо конституційних змін – це масштабний,надзвичайно дорогий і насправді нікому непотрібний популістський проект. Щобз’ясувати думку українців, достатньо провести соціологічне опитування, а нероздувати грандіозну передвиборчу піар-кампанію «Ми з народом!». Частинаполітичної еліти просто не хоче приймати складні для країни рішення і нести заних відповідальність, тому й намагається перекласти цю відповідальність насуспільство. Зрештою, невже хтось гадає, що після нашого референдуму змінитьсябаланс сил у світі, ситуація в Кремлі чи настрої у Вашингтоні та Брюсселі, відяких великою мірою залежить вирішення українсько-російського конфлікту? Невжереферендумом хтось думає переконати Путіна відмовитися від загарбницьких планівв Україні, а Обаму, Меркель і Олланда змусити піти на наші умови? Досить робитивигляд, що ситуація з Донбасом є внутрішньополітичною проблемою України, аМінські домовленості підписані нашими представниками виключно з воліукраїнського президента. Цей конфлікт не політичний, а геополітичний, і нашимполітикам було б варто не культивувати в суспільстві манію величі, а пояснюватиреальні можливості нашої країни в цьому складному процесі. Замість адекватногопідходу і здорового глузду ми маємо емоції, популізм і демагогію. Так мипроблему не вирішимо, а от затяжну політичну кризу спровокуємо напевне.
Відтак замістьшантажу народовладдям, давайте ліпше пропонувати реалістичні альтернативиповернення територій і оновлення конституційного ладу країни. Популістськекритиканство вже занадто всіх втомило.