Український мед в європейській опалі
Від учора було припинено видачу сертифікатів на поставки вітчизняногомеду до країн ЄС. Причиною блокування експорту стала заява однієї з чеськихкомпаній про виявлення в українській продукції заборонених протимікробнихантибіотиків. Зі свого боку, українська фітосанітарна і ветеринарна службапообіцяла якомога швидше розібратися в інциденті, оскільки Україна як один знайбільших світових експортерів меду дуже зацікавлена в постачанні відповідноїпродукції європейським споживачам.
Звісно, рано робити остаточні висновки до появи результатівлабораторних перевірок, однак передісторія «медової» проблеми дає привідвбачати в ній чіткий політичний слід. І ось чому.
Ще в листопаді минулого року в медовій продукції чеськоїфірми-постачальника Vcelpo було виявлено заборонені в ЄС речовини.Спочатку компанія, яка належить чеській Спілці бджолярів, стверджувала, щопродає мед саме чеського походження. Але тепер керівник підприємства ПанайотісМаргарітопулос почав переконувати, ніби в усьому винна продукція українськоговиробництва, яку компанія домішувала до чеського меду і продавала під власноюмаркою. Опустимо той момент, що такі дії є незаконними, і лише зауважимо, що всамій Спілці бджолярів Чехії не мають достовірних даних про шкідливість самеукраїнського меду і не поспішають звинувачувати українських виробників.
Та найцікавіше в іншому. Попри те, що джерелопостачання забороненого меду не встановлене, президент Чехії Мілош Земан вжезробив публічну заяву, в якій зажадав припинити імпорт даного товару з України.При цьому, згідно з чеською Конституцією, президент не визначає економічнуполітику держави, іншими словами, ця проблема взагалі його не стосується. Дотого ж локальний скандал на рівні одного підприємства навряд вартий увагиочільника країни.
Пояснити подібний вчинок було б і справдінепросто, якби не фігура Земана – одного з найбільш проросійських і холодноналаштованих до України лідерів у Європі. Очевидно, що заява президента матимесвій негативний відбиток на іміджі українських виробників на європейськомуринку, що є не найкращим початком для функціонування зони вільної торгівлі міжУкраїною та ЄС. Хочеться сподіватися, що ця маленька шкода не обростеекономічно небажаними наслідками, але з політичної точки зору сигналнеприємний. Він показує, що навіть після введення в дію ЗВТ Україна-ЄС в роботупо дискредитації товарних брендів України включаються європейські друзі Москви.Тому наше завдання полягає в тому, аби максимально оперативно реагувати наподібні інциденти і, звісно, відгородити європейського споживача від чорногопіару бар’єром високої якості української продукції.
