Під час останнього публічного виступу керівник СбербанкуРосії Герман Греф заявив, що Росія програла, оскільки її економіка повністюзалежна від експорту нафти і газу. Разом з тим, за словами Грефа, ера нафти усвітовій економічній історії вже минула, тому головні експортери сировининазавжди залишаться маргіналами у глобальній економіці.

Ця думка без перебільшення наділена пророцькоюпронизливістю і глибоким розумінням того, що зараз відбувається на світовомуринку енергоносіїв. Стрімке падіння цін на нафту є наслідком багатьох технологічних(сланцева революція і технологія гідравлічного розриву пластів), економічних(сповільнення росту світової економіки і, як наслідок, зниження попиту наенергоресурси) та геополітичних (знаття санкцій з Ірану) причин. Однак всі вониможуть бути усунені за більший чи менший проміжок часу, але ціна нафтопродуктіввсе одно ніколи не повернеться до колишнього рівня. Як виразився сам Греф,кам’яний вік закінчився не тому, що закінчилося каміння.

Сьогодні людство перебуває на тій стадії розвитку, коливід самої нафти і її кількості залежить не так багато. Справа в тому, що внайбільш розвинених країнах світу, які споживають найбільше енергії, зміниласяі продовжує динамічно змінюватися структура попиту на енергоносії. Американськаі європейська енергетика все більше орієнтується на інновації та диверсифікаціюз акцентом на альтернативних джерелах енергії та екологічності енергоносіїв.Тобто на Заході у споживачів сформувався запит на якісно новий тип енергії,який орієнтується не на ціну товару, а, насамперед, на його еко-властивості.Тому навіть дуже дешева нафта мало приваблює такого споживача. Нова енергія нешкодить довкіллю та здоров’ю людей, і за формою є повною протилежністюприродним монополіям, які перетворюють нафтові компанії у централізованімегарезервуари міжнародного капіталу. В США і ЄС нині активно розвиваються такзвані microgrids, якими є власникиакумуляторів, вітряків, сонячних батарей на даху тощо. Це кількадомогосподарств, поселення чи об’єднання поселень, які генерують енергію, забезпечуючисебе і продаючи її іншим. Така система ефективно регулюється відповідниминормами законодавства, що сприяють диверсифікації та високому рівню конкуренціїна енергетичному ринку. До того ж, коли мова йде про нафту, варто згадати ішалені темпи розвитку високотехнологічної транспортної інфраструктури –електромобілів, гібридів – які для роботи не потребують нафтопродуктів. Немаєжодних сумнівів, що ці тренди визначатимуть розвиток світової економіки вмайбутньому, що нівелюватиме значення нафти, газу і вугілля шаленими темпами. Акраїни з величезними природними запасами вуглеводнів зможуть продавати своїбагатства хіба що один одному. Звісно, якщо в найкоротші строки не проведутьрадикальні структурні реформи в економіці, системі освіти і публічномуменеджменті. 

нафтагазцінагерман грефРуслан Сольвар