Те, що відбувається сьогодні на поверхні і в кулуарахсвітової політики, демонструє рішучість намірів основних сторін – Заходу іРосії – якомога швидше вирішити конфлікт на Донбасі. Москва нині опинилася вдоволі скрутному економічному становищі, і без зняття західних санкцій єчималий ризик краху російської економіки. Тож, поки ситуація залишається вкерованому полі, Кремль має терміново подбати про демонтаж санкційної політики,аби поновити доступ до американських і європейських технологій та фінансовихринків.
Готовність РФ йти на компроміси по Україні нещодавновідзначили навіть у Держдепі США, що говорить про реальну можливість подолатикризу на сході країни вже в цьому році.
Однак щирість намірів російської сторони повсякчасзалишається сумнівною через обстріли українських позицій на Донбасі, що неприпиняються паралельно з дипломатичним діалогом на даному етапі. Це дає привідскептикам політичного врегулювання кризи говорити радше про імітацію вирішенняпроблеми, ніж про реальне бажання закрити відповідне питання.
Зі свого боку, Росія традиційно заявляє, що вогонь поукраїнським військовим ведуть непідконтрольні їй формування донецьких ілуганських сепаратистів. Але це відвертий блеф, оскільки внаслідоксистематичних зачисток російські спецслужби вже давно ліквідували всіх неконтрольованихі слабко контрольованих бойовиків. Крім того, обстріли ведуться майже по всійлінії зіткнення щоденно, тож без дозволу Кремля тут не могло обійтися.
Ця, на перший погляд, самодискредитація необхідна Москвідля того, щоб остаточне врегулювання конфлікту на Донбасі відбулося в супроводіштампів кремлівської пропаганди. В РФ хочуть показати, що таки не впливають наЛНР / ДНР,і, якщо Київ хоче справжнього миру, то мусить розпочати з псевдореспублікамипрямий діалог, на якому вже давно наполягають у Кремлі. У такий спосіб Росіяпрагне вийти повністю сухою з води і завершити свою військову агресію у виглядіприпинення громадянської війни в України.