Сьогодні були ухвалені зміни до Податкового кодексу, якіє наслідком компромісу між урядовим та парламентським проектами податковоїреформи. Занадто різні бачення податкового майбутнього країни двох гілок владипризвели до того, що новий бюджет фактично діятиме не на новій, а на злегкаоновленій податковій базі.

На перший погляд здається, що і на тому добре, аджекомпроміс знайдено, а значить, країна матиме бюджет, що дозволить отриматидовгоочікуване зовнішнє фінансування. З тактичної точки зору, все правильно.Однак внесення певних змін до Податкового кодексу – це ще не податкова реформа.Парламентарії та урядовці погодилися перенести розробку останньої на наступнийрік, відтак реформа вступить в силу в кращому разі не раніше 2017-го.

Чому це погано? Річ у тім, що бізнес вкрай негативнореагує на будь-яку непередбачуваність. Тому нестабільність в оподаткуванні (вУкраїні зміни до податкового законодавства приймалися майже 30 разів) вкрайнегативно впливає на розвиток підприємництва та, звісно, відлякує іноземніінвестиції. Жодна компанія не вкладатиме капітали в країну, де податковаполітика змінюється по декілька разів на рік, не говорячи вже про те, що вподібних умовах бізнесу значно комфортніше в тіні.

Тож поки уряд і парламент відстоюють кращий, на думкукожної зі сторін, варіант податкової реформи, виступаючи за створення кращихумов для бізнесу та інвестицій, сама тривалість і дискусійність цього процесувже є одним з вагомих негативних чинників розвитку підприємництва і залученняінвестиційних активів у вітчизняну економіку. Чим довше ми вирішуємо, якдетінізувати економіку податковими стимулами, тим більше економіка ховається втіньовий сектор від невизначеності законодавців. 

податкова реформаРуслан Сольвар