Конфлікт Москви з Анкарою через збитий турками Су-24 можепринести Україні додаткові можливості, які не можна ігнорувати.
Насамперед, мова йде про радикалізацію позиції Туреччинищодо російської анексії Криму. Якщо Москва продовжить спалювати мости увідносинах з турецькою стороною, Ердоган може розпочати кампанію із захиступрав кримсько-татарського населення окупованого півострова. І не виключено, щокримські татари можуть звернутися по допомогу до Туреччини так само, як БашарАсад звернувся до Путіна. Але, на відміну від сирійського диктатора, коріннийнарод Криму має на це повне моральне і юридичне право.
Інша можливість для України лежить в площиніторгівельно-економічних відносин. Справа в тому, що Росія одночасно погрожуєввести продовольче ембарго проти Києва і лякає Туреччину припиненням поставоксвоїх товарів, зокрема сільськогосподарського виробництва. Разом з тим, заофіційними заявами керівництва Міністерства аграрної політики і продовольстваУкраїни, ми спроможні щонайменше вдвічі наростити експорт агропродукції доТуреччини, забезпечивши продовольчу незалежність останньої від РФ. Те ж саместосується і перспектив співробітництва в інших галузях, зокрема у секторіоборонної промисловості. Таким чином, своїми санкціями проти двох країн Росія непослабить кожну з них окремо, а лише стимулює інтенсифікацію партнерськихвідносин між державами, які наважилися кинути виклик зухвалості Кремля.
Важливо розуміти, що інцидент зі збитим російськимбомбардувальником не є ні випадковістю, ні просто бажанням Туреччини захиститисвої кордони. Це – чітка заява Анкари на статус регіонального лідера піднадійним прикриттям НАТО. І щоб утвердитися в цьому статусі, Анкара маєвідтіснити Росію від своїх кордонів, а значить, виштовхати Путіна з Сирії.Відтак протистояння обіцяє бути довгим і виснажливим, що дає Україні додатковийчас і нові можливості деокупації загарбаних територій.