Протягом кількох останніх тижнів курс гривні повідношенню до основних іноземних валют продовжує знижуватися попри відсутністьсерйозних фінансово-економічних причин. Більше того, уряд і Нацбанк вжили низкукроків для стабілізації валютного ринку, зокрема шляхом кількаразовогозбільшення міжнародних золотовалютних резервів, реструктуризації і списаннячастини держборгу, а також отримання двох кредитних траншів від МВФ. Однакгривню такі аргументи, вочевидь, не переконали. На міжбанку нацвалютаторгується вже близько 25 грн / дол,тоді як на чорному ринку ціна ще вища.
Звісно, об’єктивні причини девальвації існують. Серед нихможна виокремити надлишок гривневої маси на валютному ринку, який породжуєнадмірний попит на долар і євро. Ця «зайва» грошова маса вивільнилася внаслідокдвох процесів. Перший – це місцеві вибори, під час яких політики витратилимільярдні ресурси, а другий пов’язаний з виплатами Фонду гарантування вкладів,який за 2014-2015 рр. повернув фізичним особам майже 60 мільярдів гривень. Крімтого, за останній час Україна значно скоротила обсяги свого експорту, щоавтоматично породжує дефіцит іноземної валюти.
Названі чинники відіграють важливу роль у знеціненнігривні, але вони не є системними факторами, які визначають динаміку падіннякурсу у тривалій перспективі. Натомість гривня все ж девальвує, і цевідбивається на прогнозних курсах, які закладаються в бюджет. Якщо на поточнийрік було закладено курс трохи вище 22 грн / дол.,то на наступний – більше 24 грн / дол.І це в той час, коли спад української економіки сповільнився, а в 2016-омунавіть очікується невелике зростання. То що ж, відтак, є тим фактором, якийстабільно негативно впливає на гривню?
Всі добре пам’ятають, як порівняно нещодавно доларкоштував більше 30 гривень. Тоді це пояснювали здебільшого психологічнимимотивами, зокрема панікою серед населення, яка спричинила ажіотаж довколапопиту на валюту. Відповідно панічні настрої стихли, і курс гривні поступовостабілізувався. Але в нашому випадку неекономічні чинники, схоже, мають не лишекороткостроковий, а й довгостроковий вплив на фінансовий ринок. Адже навіть уреально скрутній економічній ситуації довіра бізнесу і громадян до банківськоїсистеми та політики уряду здатна підтримувати відносну стабільність валютногоринку. У нас же ні бізнес, ні населення нізащо не конвертуватиме долари чи євроу гривні без крайньої потреби, оскільки впевненість у тому, що завтра нетрапиться економічний колапс практично дорівнює нулю. Українська економіка,таким чином, є крайнє непередбачуваною, а тому не здатна заручитися довіроюсуб’єктів господарювання і пересічних тримачів іноземних банкнот. Врешті-решт,суспільство просто не вірить в реалізацію урядової програми економічногооздоровлення країни, що не тільки нищить авторитет національної валюти, а йунеможливлює будь-яку модернізацію економіки загалом. Тож, чим довше реформистоятимуть на місці, тим сильніше культивуватиметься недовіра громадян, азначить, стрімкіше і незворотніше падатиме гривня.
Повертати довіру і впевненість суспільства слід негайно,і добрим початком могло б бути якнайшвидше ухвалення бюджету на наступний рік.