Вчора Верховна Рада прийняларішення про подовження мораторію на перевірки малого та середнього бізнесу,обмеживши проведення планових заходів із здійснення державного нагляду задіяльністю підприємств. Такий крок показав, що держава готова підтримуватирозвиток бізнесу в Україні шляхом спрощення процедур контролю та усуненнязайвих бюрократичних процедур. Мінімізація контактів підприємців з чиновниками сприяє усуненнякорупційної складової їх діяльності, тим самим підвищуючи довіру бізнесу додержави.
Такі позитивні зрушення увзаємовідносинах бізнесу та держави, звичайно, є великим поступом. Однакпотрібно об’єктивно оцінювати перспективи нововведень та не поспішати робити остаточнівисновки. Мораторій на перевірки може мати дві сторони - як усунення корупціїта спрощення процедур ведення бізнесу, так і розвиток тіньових схем у ційсфері. Крім того, перевірка підприємств зазгодою та рішенням Кабміну і суду без чіткого регламентування цих процедур як іраніше викликає побоювання з боку підприємців.
Ризики, які мають місце навіть заумови усунення перевірок контролюючихорганів, переконують: дерегуляція бізнесу повинна проводитися поступово.Повинна бути випрацювана чітка процедура контролю замість його повного усунення.Допоки діє мораторій, треба проводити реформу законодавства щодо регулювання підприємницької діяльності. Сучасні умовивимагають, щоб перевірок ставало менше, але вони, у свою чергу, були якісними та усували як корупціогенні чинники, так і можливості тінізаціїбізнес-структур. Тому час дії мораторію має бути не лише перепочинкомпідприємців від надокучливих чиновників, а, насамперед, майданчиком длярозробки якісних механізмів взаємодії держави та бізнесу.