За різними оцінками, тіньовий сектор у нас становить близько 60-70% - показник шокуючий. Але саме завдяки цій подушці безпеки суспільство і держава ще тримаються на плаву. Офіційні економічні інститути майже зруйновані, однак економіка функціонує. Якби при такому розкладі в господарській сфері взагалі не було тіні, Україну б давно спіткала економічна катастрофа.

Але зазначений парадокс є якраз головною пасткою економічного розвитку нашої країни, оскільки повернути його в правильне - детінізоване - русло неможливо без формування нових життєздатних інститутів економіки. Як відомо, цей процес досить тривалий і складний. Крім того, слід враховувати і фактор спротиву тіньових економічних суб'єктів, які навряд чи сприймуть нові правила чесної гри з ентузіазмом. Вже зараз вони кинули всі ресурси на дискредитацію влади, оскільки нові пріоритети уряду суперечать їхнім інтересам.

Враховуючи вищесказане, проведення радикальних реформ у системі вітчизняної економіки нагадує відпилювання гілки, на якій сидиш. Звідси неминучість хворобливих відчуттів при падінні вниз. Але інакше вчинити не можна, і ніякі паліативні заходи тут не допоможуть. Те, що потрібно зробити для якісного та системного перетворення нашої економіки не може бути чимось швидким, простим і приємним, враховуючи стан справ. Адже тільки вдумайтеся - 60-70% неіснуючого для бюджету господарства проти 30-40% того, що приносить дохід скарбниці! Навіть обивателю зрозуміло, що ситуацію необхідно перевернути з ніг на голову. Тому вирішуйте самі, чи варто вірити тим, хто обіцяє блискавично і практично безболісно змінити ситуацію на краще. Звичайно, за умови, що «рятівників» оберуть до влади.
Руслан Сольвартіньова економікаекономічні інститути