Останні два роки український бізнес жив під гаслом "Купуй генерацію або помри". Власники заводів, ТРЦ, елеваторів та логістичних складів масово встановлювали газопоршневі установки (ГПУ), когенерацію та промислові СЕС. Логіка була залізна: "Я вироблятиму струм для себе, а надлишок продам у мережу. Це окупиться за 3 роки".

На папері (в буклеті продавця обладнання) все виглядало ідеально. У реальності, станом на лютий 2026 року, багато хто з інвесторів опинився в "пастці автономності". Станція стоїть, кредит капає, а юридично вона або працює напівлегально, або генерує збитки замість прибутку.

Ось три головні юридичні помилки, які перетворюють вашу енергонезалежність на головний біль.

Помилка №1. Міф про "Острів" (Я сам по собі)

Багато власників думали: "Я поставлю ГПУ і відріжу дроти від Обленерго". Це технічна та економічна утопія. Щоб ваша станція працювала стабільно і окупалася, їй потрібен режим паралельної роботи з мережею. Мережа - це ваша гігантська "батарейка": вона страхує вас у піки споживання і приймає надлишки, коли завод стоїть.

Але тут вмикається бюрократія. Для оператора системи розподілу (ОСР) ваша нова станція - це головний біль, а не подарунок. Отримання Технічних умов (ТУ) на приєднання генеруючої установки часто перетворюється на квест. Вам можуть виставити вимоги щодо реконструкції підстанції за ваш рахунок, вартість якої перевищить ціну самої ГПУ.

Рішення: Аудит технічних умов треба робити до закупівлі обладнання. Якщо ГПУ вже стоїть - юридичний тиск на ОСР через регулятора (НКРЕКП) часто єдиний спосіб змусити їх підписати договір на адекватних умовах.

Помилка №2. Ліцензія проти Активного споживача

"Тепер я енергетик, мені треба ліцензія на генерацію!" - думає власник бізнесу і наймає штат бухгалтерів для звітів в НКРЕКП. Це шлях у нікуди. Отримання ліцензії накладає на вас зобов'язання професійного учасника ринку: щоденне прогнозування, складну звітність, сплату внесків на регулювання. Для непрофільного бізнесу (наприклад, меблевої фабрики) це адміністративне пекло.

Рішення: Статус "Активного споживача". Законодавство дозволяє вам виробляти енергію, споживати її і продавати надлишок без отримання ліцензії (якщо потужність установки до 5 МВт, а в деяких випадках і вище). Ви залишаєтесь споживачем, але з правом продажу. Це економить сотні годин роботи юристів та бухгалтерів щороку. Але цей статус треба правильно оформити в договорі з постачальником.

Помилка №3. Net Billing: Гроші, які ви не забираєте

Найбільше розчарування власників СЕС/ГПУ: "Я віддав у мережу 100 МВт·год у вихідні, а мені за них нічого не заплатили". Часи "Зеленого тарифу" минули. Зараз працює механізм Net Billing (чистого білінгу).

Як це працює: ви "зливаєте" надлишок енергії в мережу, ці кошти зараховуються на спеціальний рахунок, і ви можете використати їх, щоб оплатити споживання з мережі в інший час (наприклад, вночі або взимку).

Але автоматично це не вмикається. Якщо у вас немає спеціального договору на механізм самовиробництва, ваші кіловати йдуть у мережу як "технічний перетік". Тобто - безкоштовно. Я бачив підприємства, які місяцями дарували ринку електрики на сотні тисяч гривень просто тому, що чекали "підписання паперів".

Прихована загроза: Екологія та Акциз

Якщо у вас сонячні панелі - ви щасливчик. Якщо ГПУ чи когенерація (спалювання газу/дизелю) - вітаю, ви джерело викидів. Без дозволу на викиди та сплати екологічного податку ваша станція - порушник. Штрафи за роботу без дозволу можуть перекрити всю економію від власної генерації. Крім того, не забувайте про акцизний податок на вироблену електроенергію, якщо ви не підпадаєте під пільги когенерації.

Висновок: Юридична інженерія важливіша за "залізо"

Енергонезалежність - це чудовий актив, якщо він правильно оформлений. У 2026 році виграє не той, хто купив найдорожчий генератор, а той, хто:

  1. Оформив статус "Активного споживача" замість ліцензії.

  2. Налагодив Net Billing для монетизації надлишків.

  3. Має "чисті" документи для екологічної інспекції.

Не дозволяйте вашій інвестиції перетворитися на пам'ятник безгосподарності. Ваша станція має генерувати прибуток, а не судові позови.