Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України
“Зелене вікно можливостей”: чому відновлювана енергетика — шанс для України у 2025 році
У 2025 році Україна перебуває у фазі масштабної трансформації. Поряд із відбудовою зруйнованої інфраструктури дедалі більшу вагу набувають інвестиції у майбутнє — в енергетичну незалежність, децентралізацію та відновлювані джерела енергії. Цей напрямок — не просто альтернатива. Це реальний шанс для країни стати стратегічним гравцем у новій європейській енергосистемі.
Міжнародна підтримка: фонди, ініціативи, пільги
ЄС, Світовий банк, USAID, GIZ, EBRD та низка інших донорів у 2025 році активізували програми стимулювання зеленої генерації в Україні. За даними Мінекономіки, понад $3,2 млрд грантових і кредитних коштів уже спрямовано на підтримку:
сонячних електростанцій малого та середнього масштабу;
наземних і офшорних вітрових парків;
біо-ТЕС (на трісці, агровідходах);
водневих хабів та R&D у сфері зеленого водню.
У 2025 році ЄС також виділив понад 400 млн євро на проєкти зі створення локальних енергетичних спільнот. Це відкриває можливості для розвитку муніципальних кооперативів, які не лише генерують, а й продають надлишкову електроенергію на ринку. Додатково діє програма технічної допомоги для громад, що лише починають шлях до енергетичної автономії.
Законодавчо закріплено механізм «єдиного вікна» для погодження дозволів, а також передбачено податкові пільги для інвесторів у ВДЕ. Деякі області (наприклад, Вінницька та Полтавська) вже затвердили регіональні програми спрощеного надання земельних ділянок під будівництво енергетичних об’єктів.
Практика: як реалізовуються проєкти у 2025 році
Завдяки змінам у підходах до місцевого управління, значно зросла роль громад. У багатьох ОТГ реалізуються енергетичні кооперативи, що отримують фінансування від U-LEAD та NEFCO. Наприклад:
в Черкаській області сонячна ферма на 1,2 МВт стала джерелом доходу для місцевого бюджету;
в Закарпатті біо-ТЕС на агровідходах забезпечує теплом школу, дитсадок і амбулаторію;
на Одещині вітрова турбіна встановлена у межах інвестиційного партнерства з німецьким приватним фондом.
Кількість проєктів, реалізованих із дотриманням європейських стандартів ESG, зросла на 65% порівняно з 2022 роком. Це відкриває шлях до участі у міжнародних кліматичних фондах, де ключову роль відіграє правильна юридична підготовка проєкту. У таких випадках важливо мати юридичного партнера з енергетичною експертизою.
Юридичні особливості: на що звертати увагу
Земельне право: зміна цільового призначення для енергетичних потреб можлива у спрощеному порядку, однак вимагає правильної кадастрової документації. З 2024 року діє новий класифікатор цільового використання земель, який дає змогу прискорити реєстрацію.
Оцінка впливу на довкілля (ОВД): потрібна не для всіх проєктів, але її відсутність при помилковій класифікації може заблокувати процес. Особливу увагу варто звернути на суміжні ділянки та природоохоронні зони.
Приєднання до мереж: з 2024 року діє принцип пріоритетного підключення об’єктів ВДЕ, але на практиці часто виникають технічні обмеження — потрібна професійна підготовка технічних умов. Варто також враховувати можливість будівництва власних підстанцій, які можуть бути вигіднішими у середньостроковій перспективі.
Ризики ППА: механізми Power Purchase Agreement в Україні ще не мають усталеної судової практики — контракти слід готувати з максимальною деталізацією, включаючи положення про форс-мажори, валютні коливання, стабілізаційні застереження.
Аналітика: перспективи та реальні бар’єри
Переваги:
Доступ до міжнародного фінансування та гарантій.
Інтеграція до європейської енергосистеми ENTSO-E.
Створення робочих місць (до 25 000 у секторі ВДЕ до кінця 2025 року).
Можливість експорту «зеленого» водню в Німеччину, Польщу, Румунію після завершення будівництва водневої магістралі «H2EU».
Виклики:
Висока конкуренція за мережеві потужності.
Недостатня кількість локальних підрядників.
Правові колізії у сфері «зелених» аукціонів та субсидій.
Недосконалість механізмів компенсації знеструмлень для бізнесу, який інвестує в автономну генерацію.
Рекомендації:
Розпочинайте з юридичного аудиту ділянки та мережевого потенціалу.
Спирайтесь на досвід тих, хто вже реалізував проєкти у 2024 році.
Залучайте профільні юридичні команди для підготовки ОВД, контрактів та погоджень.
Плануйте проєкти із запасом потужності на перспективу — масштабування буде актуальним протягом щонайменше наступних 10 років.
Уникайте формальних підходів до комунікації з громадами — підтримка населення стала ключовою умовою реалізації проєктів.
Висновок:
Відновлювана енергетика в Україні — це не просто тренд. Це стратегічний ресурс, що поєднує інвестиційний потенціал, міжнародну підтримку і трансформацію регіонів. Хто встигне зайти вчасно — матиме не лише прибуток, але й місце серед тих, хто формує енергетичне майбутнє Європи.
Успішне залучення інвестицій у зелений сектор залежить від здатності швидко, грамотно і гнучко адаптуватися до нових умов. Тут не обійтися без компетентного юридичного супроводу, зокрема у сферах земельного, енергетичного, екологічного та контрактного права. Зважаючи на складність українського регуляторного середовища, правильні поради на старті можуть зекономити роки реалізації.
