Державно-приватне партнерство у відбудові критичної інфраструктури України: юридичний путівник для інвесторів

В умовах війни, що триває, та наступного етапу великої відбудови України, питання відновлення критичної інфраструктури стає не лише стратегічним завданням держави, а й новою точкою входу для українського та іноземного бізнесу. Один із ключових правових інструментів, що дозволяє об’єднати зусилля публічного та приватного секторів — це державно-приватне партнерство (ДПП).

Ця модель співпраці створює умови для інвестування в інфраструктуру, не лише зменшуючи навантаження на державний бюджет, але й дозволяючи бізнесу отримувати прибуток, зберігаючи суспільну значимість проєктів.

Що таке ДПП і чому це працює

Згідно з Законом України «Про державно-приватне партнерство», ДПП — це форма співпраці між державними органами та приватними партнерами, яка базується на довгостроковому договорі з розподілом ризиків, обов’язків та прибутків. У контексті післявоєнної відбудови особливу увагу варто приділити інфраструктурним ДПП, зокрема у сферах:

  • енергетики (теплогенерація, мікрогрід)

  • транспорту (мости, дороги, логістичні хаби)

  • водопостачання та каналізації

  • охорони здоров’я (будівництво лікарень, центрів реабілітації)

  • безпеки та цифрової інфраструктури

У 2024 році Міністерство економіки зафіксувало понад 50 потенційних проєктів ДПП, із загальним обсягом інвестицій понад 3,5 млрд доларів США, зокрема 12 — у сфері критичної інфраструктури.

Юридичні особливості та підводні камені

Незважаючи на привабливість моделі, для інвесторів важливо усвідомити низку юридичних нюансів, зокрема:

  • Вибір моделі ДПП: концесія, оренда, спільна діяльність, BOT (будуй–експлуатуй–передай). Вибір форми впливає на розподіл зобов’язань, джерела фінансування та тривалість проєкту.

  • Оцінка ризиків: законодавство вимагає проведення попередньої оцінки ефективності ДПП, що включає аналіз юридичних, фінансових та соціальних ризиків.

  • Процедура конкурсного відбору: усі великі проєкти ДПП мають проходити через публічні тендери. Це додає прозорості, але й затягує строки.

  • Гарантії для інвестора: право на компенсацію інвестицій, доступ до міжнародного арбітражу, державні або муніципальні гарантії.

Юридичний супровід таких проєктів — надзвичайно складна і спеціалізована справа. Помилки в підготовці документації можуть зірвати весь проєкт або зробити його нерентабельним.

Практичні поради інвесторам

  1. Починайте з попереднього юридичного аналізу проєкту — це дозволить оцінити перспективи ще до оголошення конкурсу.

  2. Використовуйте механізми підготовчого партнерства: держава дозволяє ініціювати проєкт приватною стороною (ініціатива «знизу»).

  3. Ретельно аналізуйте місцеве законодавство та судову практику — особливо якщо проєкт реалізується в регіонах.

  4. Враховуйте міжнародні зобов’язання України, зокрема щодо зеленого переходу, ESG, публічних закупівель.

Не ігноруйте консультації з органами влади та локальними громадами — від них залежить реалістичність і сталість проєкту.

Перспективи та обмеження

Переваги:

  • Захист інтересів інвестора (у т.ч. іноземного)

  • Сприяння регіональному розвитку

  • Можливість довгострокового планування прибутку

Обмеження:

  • Недосконалість законодавства (деякі норми не відповідають практиці)

  • Бюрократія в органах влади

  • Нерозвинена культура партнерства на місцях

Та попри складності, в 2025 році ДПП стає ключовим вектором відбудови: за оцінками Мінфіну, до 30% об’єктів критичної інфраструктури, які плануються до відновлення, будуть реалізовані в рамках саме державно-приватного партнерства.

Висновок

Державно-приватне партнерство — не панацея, але потужний інструмент синергії бізнесу та держави. Його ефективне використання вимагає точного юридичного супроводу, стратегічного планування та реалістичного підходу до ризиків. Саме тут вирішальну роль відіграє досвід, практика і здатність адаптуватися до нової правової реальності.

Бізнес, який мислить на роки вперед, має вже сьогодні шукати партнерів серед тих, хто знає не лише закон, але і логіку системи. Саме такі команди допомагають уникнути фатальних помилок на старті та вийти на стабільний прибуток. У цьому контексті варто звернути увагу на юридичні практики, що спеціалізуються на інфраструктурних проєктах, мають досвід співпраці з органами влади та працюють на стику права, економіки та стратегічного консалтингу.