Девелопери ж використовують цю паузу для створення принципово нових проєктів, що обіцяє зростання конкуренції між якісними пропозиціями. Ось кілька моїх думок про зміни і трансформації, які чекають на галузь у 2025 році.

На відміну від інших товарів та послуг, коли покупці не купують житло, формується потужний відкладений попит, який нікуди не зникає, а лише накопичується. Якщо подивитися на попередні важкі періоди – девальвація, початок війни у 2014 році, COVID-19 – то щойно ринок подавав позитивні сигнали, починалося справжнє ралі. Хто встигав раніше підвищити вартість нерухомості чи купити як інвестор – той вигравав. Мені здається, що ми вже відштовхнулися від нижчої точки, і коли почнуться контракти – все відбуватиметься дуже стрімко.

Другий важливий момент стосується підходів до створення проєктів. Девелопери використовують поточну паузу для ретельного опрацювання проєктних рішень, фокусуючись на якості та інноваціях. Я належу до тих у бізнесі, хто вважає, що нам треба не просто "вийти в гроші". Навпаки – має розгорнутися справжня здорова конкуренція між якісними продуктами. Це призведе до появи на ринку значно досконаліших житлових комплексів після відновлення довоєнного рівня активності.

Одна з тенденцій, яку спостерігаю, – зміна вподобань покупців. Якщо раніше престижність житла прямо корелювала з висотністю, то зараз навпаки формується попит на помешкання на нижчих поверхах.

Люди охочіше купують у будинках, які ще будуються і де ціни нижчі на середніх та нижчих поверхах, ніж у готових будинках з документами на верхніх поверхах. Це не про вирішення питання "мені сьогодні ніде жити". Це про свідому інвестицію в майбутні метри. Людям цікаво зайти в інвестиційно привабливий проєкт, де ціна ще не досягла максимуму, адже у введених в експлуатацію об'єктах вже максимальні показники. Покупці розуміють перспективу і впевнені у зростанні. Вони приймають рішення, що краще інвестувати, наприклад, у проєкт на Печерську, де ціна ще зросте на 1000 доларів за два роки.

Нерухомість була і залишається однією з найдорожчих інвестицій для фізичних осіб. Це дуже виважене, рідко емоційне рішення. Навіть у спокійні часи я нечасто зустрічав покупців, готових свідомо переплачувати.

Викликом залишається собівартість будівництва. Здорожчання робочої сили, податкове навантаження та інфляційні очікування створюють тиск на девелоперів. Однак ринок поки що стримує значне підвищення цін, очікуючи на пожвавлення попиту. Класичні ринкові тенденції зараз не працюють – продаються зовсім не ті квартири, які мали б продаватися за ринковою логікою. Якби хтось справді вмів прогнозувати, всі б встигли розпродати все до лютого 2022-го.

Говорячи про перспективи 2025 року, головним драйвером безумовно стануть фактори, пов'язані з очікуванням перемоги. Триватиме накопичення попиту, що сформує тенденцію підготовки проєктів до швидкого старту. При цьому масового недобудування чи зупинки проєктів не прогнозується.

У висновку можу сказати, що попри виклики, ринок нерухомості України демонструє значну стійкість та потенціал для розвитку. Ключем до успіху для девелоперів зараз є здатність адаптуватися до нових умов та відповідати на змінені запити покупців.