З 2021 року Україна бореться за проведення Всесвітньої виставки (EXPO 2030) на своїй землі. Повномасштабне вторгнення росії перевело змагання за культурну подію в площу дипломатичного фронту. Спочатку з процесу голосування викинули москву, яка також претендувала на проведення виставки у 2030 році.

Тепер Україна прагне вибороти EXPO, аби продемонструвати всьому світу відновлену після російської навали країну. Нижче наводжу 10 причин, чому наші міжнародні партнери мають підтримати єдиного з чотирьох претендентів, який зараз перебуває в стані війни.

1. Україна сьогодення — це не лише про війну та революції

Дійсно, з 2014 року Україна переважно відома завдяки Майдану, АТО, ООС та врешті повномасштабному вторгненню росії. Проте Україна — це також величезний IT-ринок, це родюча земля, що навіть під час війни годує десятків країн світу, це неперевершена та оспівана природа. Це край, що одночасно багатий лісами, степами, річками, гірськими курортами та Чорноморським узбережжям. ЕХРО — це можливість показати іншу, не воєнну Україну, у всій красі та зробити її одним з передових виставкових майданчиків Східної Європи.

2. ЕХРО ще ніколи не проводилося в Східній Європі

Засади Всесвітньої виставки та Бюро міжнародних виставок говорять нам, що ЕХРО не може двічі до ряду проводитися в одній частині світу. Загалом, це відповідає дійсності: позаминула виставка проводилася в Італії, минула виставка — в ОАЕ, наступна буде в Японії.

Проте серед головних претендентів, окрім України, наразі:

— знову Італія,

— Саудівська Аравія — найближчий сусід ОАЕ,

— Південна Корея — найближчий сусід Японії.

За 170 років свого існування виставка ще ніколи не проводилася у Східній Європі. А тепер подумайте та назвіть місце на планеті, що може бути цікавішим, ніж країна, що пережила найкривавішу війну в Європі з часів Другої світової, відновилася та стала членом ЄС, а ми віримо, що саме так і буде до 2030 року.

3. Підтримка на перспективу

Сьогодні цивілізовані країни світу витрачають сотні мільйонів і десятки мільярдів доларів на підтримку України у війні. Це надважливий процес і ми вдячні уряду кожної країни, яка продовжує підтримувати нас упродовж року війни.

Підтримати Україну у змаганні за ЕХРО означає для міжнародних партнерів, що вони вірять не лише в нашу перемогу у війні, а й у подальший розвиток України. В її майбутнє після подолання російської агресії.

4. Перспективне використання павільйонів виставки

ЕХРО в Мілані показало, що дуже часто після проведення виставки країни-господарі не знають, як використовувати павільйони. Вони перетворюються на зони відчуження, на гетто. Місту досить сміття, тому в питанні ЕХРО 2030 варто розглядати й екологічний аспект.

Українська команда має бачення використання павільйонів. За одним з варіантів, їх можуть використати для побудови на локації ЕХРО великого IT-містечка. Ще одна пропозиція полягає в демонтажі більшої частини павільйонів та використанні у виставках на території інших міст України. Тобто проєкт матиме максимальну функціональність, доцільність та корисність навіть після завершення ЕХРО 2030.

5. Досвід проведення масштабних чемпіонатів та фестивалів

Коли Україна заявила на проведення Всесвітньої виставки, до цього поставилися скептично. Так само світ відреагував, коли наша держава вирішила проводити в себе чемпіонат з футболу Євро-2012. Нас називали відсталими, недосконалими, неготовими.

Проте ми доклали максимум зусиль, аби модернізувати свою інфраструктуру, підготувати її до великої кількості футбольних фанів та простих туристів. Все вийшло — свято футболу відбулося на дуже високому рівні. Так само Одеса проводить щороку міжнародний кінофестиваль, куди приїжджають зірки світового масштабу. Україні варто дати шанс — решту вона зробить сама.

6. Шанс на українське економічне диво

Після війни на Україну чекають роки відбудови та економічного відновлення. ЕХРО 2030 — це можливість для наших підприємств презентувати свої передові розробки, встановити нові бізнесові та дипломатичні партнерства, набути нових контактів.

Ми віримо, що ЕХРО 2030 може активізувати повоєнний бізнес України та стати основою нового Українського економічного дива. На практиці Всесвітня виставка дасть щорічний приріст прямих іноземних інвестицій та ВВП.

7. Світ має можливість відкрити для себе українську культуру

Що знає світ про Україну? Довгі століття наша держава залишалася колонією росії. Тут викорінювали українську мову, стирали українську ідентичність, розстрілювали письменників та борців за незалежність, пригноблювали поетів та художників. Ще десять років тому нам в спілкуванні з іноземцями доводилося щоразу пояснювати, що Україна — не росія.

Водночас італійська культура є відомою на весь світ. Японська культура набула надзвичайної популярності через аніме, мангу фільми Куросави та твори Міядзакі. Нашому світу потрібні нові джерела для натхнення, нові референси для наслідування — й Україна чудовий приклад.

8. Ми годуємо весь світ — тепер ми готові запросити його в гості

Що таке важка посівна? Ні, це не засушлива погода. Це не дощі, що заливають поля та топлять зерно. Це не комахи, що пожирають плоди та нищать насіння.

Це бомби, що розривають ваші поля. Це міни, на яких підриваються трактори, це запальні снаряди, що підпалюють гектари пшениці та знищують врожай просто на ваших очах. 2022 рік фермери України пропрацювали у надзвичайно важких умовах, щодня ризикуючи власним життям. 2023 рік вони проведуть так само.

Проте навіть за таких умов ми не припинили годувати світ. Наші дипломати домоглися відкриття зернового коридору й сьогодні десятки країн Африки та Азії годуються українським зерном. Ми підтримали вас у скрутну хвилину. Тепер ваша черга — підтримайте Україну та приїдьте до нас на ЕХРО 2030.

9. Через росію ми втратили Євробачення, але маємо не втратити ЕХРО

Російська агресія вже відібрала в нас головний пісенний конкурс Європи — Євробачення 2023. Право на проведення цього конкурсу на нашій землі чесно та справедливо виборов гурт Kalush Orchestra. Проте через росію нам довелося поступитися правом проведення Великій Британії.

Ми вважаємо, що кожна країна, що поїде до Британії цього року має підтримати Україну якщо не на пісенному конкурсі, то вже точно в змаганні за ЕХРО. Поки співаки з усієї Європи будуть співати пісні на затишній сцені Ліверпулю, наші воїни будуть боронити кордон України на фронті, наші люди будуть виживати без світла, наші діти будуть ховатися від ракет у бомбосховищах.