Запідсумками 2015 рокумаємо: значнийдефіцитдержавногобюджету, зростаннязовнішньогоборгу, дворазовадевальваціягривні, інфляціянарівні 43,3% – щоємаксимумзаостанні 20 років! – ірецесіябільшяк 11%. У цьому році, експерти прогнозують інфляцію на рівні20-25%, при цьому НБУзаявлено 12%.
Голова НБУ неодноразово заявляла, що Національний банк переходить достратегії гнучкого інфляційного таргетування (FIT – Flexible InflationTargeting), і що тепер регулятора не цікавить курс національної валюти.
Чому ж це не виходить?
Рішення, у першу чергу, полягає у підвищенні ефективності державноїекономічної політики у сфері монетарного регулювання.
Результатом впровадження виваженої монетарної політики буде сприяннярівноваги грошового ринку, а відповідно зниження інфляції, забезпеченнявалютної стабільності, поступове економічне зростання та зниження рівнябезробіття населення. І вже на другому етапі буде ефективне таке "милесерцю" – гнучке інфляційне таргетування.
Заходи монетарної політики є необхідними у такій послідовності (правильначітка послідовність – дуже важлива):
1. З метою управління ліквідністю банківськоїсистеми необхідно, у якості основного інструменту управління, розвинутивикористання операцій РЕПО на відкритому ринку.
На днях Нацбанк оптимізував інструменти управління ліквідністю банківськоїсистеми, зокрема, кредити овернайт, операції прямого РЕПО та кредитирефінансування строком до 90 днів, що надаються за допомогою проведеннятендерів.
2. Визначити, у якості проміжної цілі управлінняліквідністюбанківської системи, ключову ставку монетарної політики (UKRON),рівень якої буде цільовим для ставок міжбанківського ринку.
Зараз такою є ставка за депозитними сертифікатами овернайт НБУ. Однак вона єнеобґрунтовано високою і, враховуючи специфіку операцій постійного доступу,відповідно, не працює на мотивацію банків до кредитування, створює профіцитліквідності.
Для зниження невизначеності та формування позитивних очікувань учасниківринку варто розробити графік оголошень рівня ключової ставки.
3. Розширити коридор процентних ставок комерційних банків.
З метою знищення бар'єрів для максимального функціонування міжбанківськогоринку, а також стимулювання кредитної активності банків, необхідно вивестиоперації постійного доступу НБУ із розряду конкуренто привабливих. З цієюметою, після початку активної фази виконання пунктів 1 та 2, необхіднорозширити коридор процентних ставок за операціями постійного доступу: ставки задепозитними сертифікатами овернайт – знизити, а ставки за рефінансуваннямовернайт – підвищити.
4. Після активізації роботи міжбанківського ринку іподолання його фрагментації необхідно впровадити заходи політикиобов'язкового резервування та створення помірного структурногодефіциту ліквідності у банківській системі, для забезпечення керованостіпроцентних ставок монетарним регулятором.
5. Розробити і впровадити інструменти та операціїмонетарної політики для стимулювання кредитування реального сектору економіки.Для цього необхідно розробити середньострокові інструменти та схемирефінансування банків, зокрема середньострокових депозитнихсертифікатів НБУ.
Такі заходи є необхідними для мобілізації надлишкової ліквідності, яка заразвикористовується для спекулятивних операцій, та перенаправлення її в реальнийсектор економіки через механізми структурного рефінансування.
6. Послабити валютні обмеження. Стимулювати поверненнявалютної виручки в Україну – для цього впровадити план заходів разом з урядом.
Другий етап – гнучке інфляційне таргетування – розробляється тільки зврахуванням результатів першого етапу та особливостей наявного економічногорозвитку.
Необхідність впровадження змін у монетарній політиці – очевидна. ПроектСтратегії монетарної політики на 2015-2018 роки розроблений.
Однак його реалізація потребує прискорення та об'єднання зусиль Нацбанку,ВР, кабміну та президента.