Коаліційна угода потребує доопрацювання в частині Євроінтеграційної

Підписавши Угодупро Асоціацію між Україною та Європейським Союзом наша держава взялазобов’язання в т.ч. по адаптації українського законодавства до норм ЄС.

Перелік всіхДиректив ЄС, що потребують опрацювання та впровадження, Кабінет МіністрівУкраїни затвердив у Плані заходів з імплементації Угоди в частині наближенняУкраїни до європейського законодавства.

Відповідно до зрізу Європейського інформаційно-дослідницькогоцентру за 2015 рік, цей План заходів вчасно не виконується.

Всього в рамкахУгоди необхідно імплементувати стандарти більш ніж на 30 напрямках та понад 350законодавчих актів. І майже половину з цього переліку до кінця 2017 року!

Для порівняння, нашляху до ЄС, Польща приймала 70-90 законодавчих актів на рік. Відсотокзаконодавства, що не могло бути транспоновано до національного законодавствабув на рівні 2,9%.  І, нагадаю, в 2004році Польща стала членом Євросоюзу.

Очевидно, що Українасама має бути зацікавлена у якнайшвидшій реалізації нормативів та директив ЄС. Затягування– це гальмування реформ, уповільнення виходу на європейські ринки українськихкомпаній, зниження авторитету держави серед зовнішніх партнерів, а головне – відтермінуваннячленства України в Європейському Союзі.  

Директива ЄС(англ. Directive) – це тип законодавчого акту Європейського союзу. Директививводиться через національне законодавство і зобов'язують державу-члена ЄС взазначений термін вжити заходів, спрямованих на досягнення визначених у нійцілей.

З метою контролюнад забезпеченням відповідності нормативам та стандартам ЄС урядовихзаконопроектів, у 2014 році було створено Урядовий офіс з питань європейськоїінтеграції. Аналогічні функції по експертизі законопроектів народних депутатівта Президента здійснює – Комітет Верховної Ради з питань європейськоїінтеграції. 

Серед проблем, щоіснують в системі підготовки, аналізу законодавчих актів можна виділити наступне.

Вже більше року не призначається віце-прем’єр зєвропейської інтеграції, міністр який мав би контролювати весь процес відпланування та законотворчості до координування структури реформ. Про потребу призначеннянаголошують вже і країни ЄС. Фракція Партії «Блок Петра Порошенка» підтримує цювимогу і навіть запропонувала свою попередню кандидатуру. 

Відсутнє стратегічне планування законодавчоїроботи. Прийнятий у 2004році ЗУ «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України дозаконодавства Європейського Союзу» та Розпорядження Кабміну про затвердженняплану заходів щодо виконання в 2012 році з цього ж питання, до сьогодні непереглядались! Планування має виходити із поточних пріоритетних проблемсьогодення та економічної ситуації в країні. 

Крім того,законотворчий процес потребує оптимізаціїпланування законотворчої роботиміністерств,комітетів, народних депутатів та зокрема роботи Комітету ЄвропейськоїІнтеграції.

Кількістьзаконопроектів, що знаходяться сьогодні в роботі, втричі перевищують кількістьактів права ЄС, що підлягають імплементації. Станом на грудень 2015 р. у парламентізареєстровано понад 3 000 законопроектів. При цьому 90% спрямовано на внесеннязмін до чинних законів України. Весь об’єм законодавчих актів безпосередньо лягаєна Комітет європейської інтеграції для аналізу та опрацювання.

Для прикладу Польщарозглядає 1200 законопроектів, а парламент Великобританії – 340 законопроектівна рік.

РегламентомВерховної Ради також не передбачено норм,які б передбачали пошук розробниками законопроектів мінімальної підтримки серед депутатського корпусу абокомітетів, їх завчасної популяризації та об’єктивного висвітлення.Наприклад, практика підтримки законопроекту ще на етапі його реєстрації існує вПольщі та Німеччині. Для винесення законопроекту на всезагальний розгляд, уНімеччині необхідна підтримка на рівні 5% членів Бундестагу, це 32 особи, абооднієї депутатської групи, які також складають не менше 5%.  

Згідно інформаціїКомітету європейської інтеграції тільки 30%законопроектів, які подаються на розгляд ВР, відповідають стандартам і директивам ЄС. Необхідно включити вдоопрацьовану Коаліційну угоду норму, якою зобов'язативсіх депутатів представляти висновок по законопроектам на відповідність до нормЄС. Це дозволить  розширити відповідальністьна законотворців. Отже, вже на першому етапі створення документу, за умови йогоневідповідності Угоді про Асоціацію, можна буде відмовитись від йогопідготовки.

Все перераховане,лише елементи покращення загального процесу та наближення законодавства Українидо норм Європейського Союзу.  Навітьнайпрогресивніше законодавство ще не означає, що реформа успішна. У багатьохвипадках, успіх або провал реформи визначається якістю імплементації закону.

Якщо держававпроваджує вимоги директив тільки в теорії, але не здійснює роботу і послідуючийконтроль на практиці, або якщо національне законодавство не повною міроювідповідає вимогам ЄС – це все більше віддаляє наближення України до ЄС.