Для нормальногозабезпечення Збройних Сил України необхідно принаймні 2% ВВП, тобто майже 30млрд. грн, наразі в бюджеті на 2014 рік на ці потреби Міністерства оборони закладено15,2 млрд. грн. Тому в березні, після оголошення часткової мобілізації,Верховна Рада для її фінансування виділила додатково Міноборони з резервногофонду близько 4,6 млрд. грн. З цього додаткового ресурсу 1,5 млрд. грн. плануєтьсяспрямувати на ремонт та поновлення озброєння, стільки ж – на придбанняпаливно-мастильних матеріалів, 656 млн. грн. – на грошове забезпечення військових, 612 млн. грн. – на придбанняозброєння та військової техніки. Таким чином, загальна сума бюджетногофінансування Міноборони збільшилася до 19,8 млрд. грн. або лише 1,25% ВВПкраїни. Але цього замало.

В пошукахнедостатньої суми в квітні парламент схвалив приватне фінансування армії,дозволивши приймати для її потреб доброчинні пожертви від юридичних та фізичнихосіб. За  даними Міноборони,  станом на 29 травнязвичайні українці надали арміїматеріальну допомогу у розмірі 126,7 млн. грн за допомогою SMS-повідомлень та дзвінків. З  них 119,1 млн. грн. пішло наматеріально-технічне забезпечення (польове обмундирування нового зразку, новішлеми, спальні мішки, взуття тощо), а решта – на медичне забезпеченнявійськових.

У травніМіністерство фінансів почало проводити випуск казначейських облігацій«Військові» на загальну суму 1,1 млрд. грн., які можуть купити як юридичні, такі фізичні особи.  

21 травня Мінфінзробив перший випуск цих цінних паперів (один сертифікат – номінальною вартістю 1000 грн.) – для придбанняфізичними особами, а Ощадбанк почав їх продаж. Де-юре ці цінні папери є  зобов’язаннями, котрі держава має погаситичерез два роки. Але фактично вони більш схожі на пожертви із сертифікатом «длязасвідчення патріотизму», адже для інвестування вони не підходять. Зокрема,дохідність  цих облігацій складає 7%річних, тобто вона не компенсує навіть зниження купівельної спроможності гривніза рахунок інфляції, котра очікується в розмірі 8,3% в середньому за 2014 рік,12,9% - за 2015-ий, за прогнозами Міжнародного валютного фонду.  Станом на 29 травня, за даними Ощадбанку,населення придбало вже 4190 шт. військових облігацій на загальну суму 4,19 млн.грн. чекаємо на участь банків!

Загалом тренд  до скорочення військових видатківспостерігався останніми роками по всьому світу. Цьому сприяла і черга криз –від іпотечної в США, яка призвела глобальної фінансової, до боргової кризи вЄвропі, і припинення війни в Іраку. Але навіть в порівнянні із скороченимобсягом військових видатків інших країн Україна помітно відстає. Наприклад, вРосії в 2008-2011 рр. на ці потреби спрямовувалося в середньому 3,7% ВВП, а в2013 р. ці видатки сягнули 4,1% ВВП. А в Сполучних Штатах – 4,7% і 3,8%,відповідно. В європейських країнах ці показники дещо менше, проте розрив всеодно вражаючий, якщо аналізувати абсолютні цифри. Наприклад, минулого рокуУкраїна витратила на військові нужди $5,3 млрд., в той час як Росія в 16 разів більше - $87,8 млрд. Крім того, військовівидатки США склали $640,2 млрд., Китаю - $188,5 млрд., Франції - $61,2 млрд.,Великобританії - $57,9 млрд., Німеччини - $48,8 млрд., Італії - $32,37 млрд., Бразилії- $31,5 млрд., Туреччини - $19,1 млрд., Канада - $18,5 млрд., Нідерланди -$10,3 млрд., Польща - $9,3 млрд. Обсяг видатків, аналогічний українському,минулого року мали такі країни як Бельгія, Греція і Швейцарія. Населення цихкраїн в 4-6 разів менше, ніж в України, так й площа їх територій менша в 4-20 разів.Цифри наглядні. Вихід один – НАТО.

Відключити
військові облігаціїощадбанквійнаатонатоДемчак