Загроза війни, як лакмусовий папірець, виявилавсі проблеми російської економіки, яка вже тривалий час страждає відуповільнення зростання, та призвела до втечі інвесторів. Найбільших втрат з осені 2008 р. зазнав ринок акцій РФ. Інвестори відреагувалина ситуацію навколо Криму так само, як у серпні 2008-го на розгортання боротьбиміж Росією та Грузією за Південну Осетію. Тоді за місяць індекс РТС втратив16,3%, а індекс ММВБ - 9,8%. Цього разувистачило лише одного дня – 3 березня, щоб індекс РТС знизився на 12%, а індексММВБ – на 10,8%. Як на російському, так і на міжнародних ринках інвестори впершу чергу влаштували розпродаж акцій державних російських компаній - «Газпром»,«Газпром нефть», «ВТБ», «Сбербанк России», «Роснефть», «Ростелеком». Такожпостраждали від панічних настроїв гравців ринку компанії, тим чи іншим чиномінтегровані в українську економіку, наприклад, «ЛУКОЙЛ» та «МТС». Більш ніжчотирирічний антирекорд завдяки новинам з Криму також встановив рубль, якийчерез втечу інвесторів в долар за день подешевшав на 63 коп. до 36,57 рублів задолар США. Щоб втримати російську валюту від ще глибшого падіння, центробанкуРФ довелося за день витратити, зарізними оцінками, $7-10млрд.Крім того, він підвищив облікову ставку з 5,5% до 7%, щоб захистити економікувід інфляції, а саме подорожчання імпортних товарів, яке може спровокуватидевальвація валюти. Менш суттєво геополітична напруга відобразилася на вартостізапозичень для російського суверена. Так, дохідність російських єврооблігацій зпогашенням у 2023 році зросла на 34 п.п. до 4,97%, у 2043 році - на 40 п.п. до6,2% річних.
Загалом, в такий спосіб інвестори не лише засудилиповедінку Росії як агресора, а й виявили занепокоєння щодо санкцій, якимиБрюссель та Вашингтон загрожують Москві і які можуть підірвати і без того наразіхитке здоров’я російської економіки. Їхня паніка зійшла нанівець черезвідсутність швидкої ескалації конфлікту в Криму, і вже 4 березня всі ринкидемонстрували зростання. Але щоразу як з України надходили тривожні новини,ринки відновлювали падіння. Вперше цесталося 6 березня, коли ВерховнаРада АРК прийняла рішення щодо входження автономії до складу Росії і перенесеннядати референдуму з цього питання з 30-го на 16 березня. Вдруге - 11 березня, колив.о. міністра оборони України Ігор Тенюх заявив, що озброєні сили країниприведені у бойову готовність. Саме негативна реакція ринків в ці дні не далаїм можливості відновити повністю свій рівень, досягнутий напередодні «чорногопонеділка». С таном на вечір 11 березня індекс РТС був на 10,7%, а індекс ММВБ – на 9,4% менший,ніж за результатами 28 лютого. А рубль наразі коштує 36,46 рублів за долар США – на 1,4% дешевше, ніждо початку обвалу .
Реакція українських ринків була дзеркальнопротилежною. Здебільшого Україна відчула вплив кримських подій на вартостізапозичень . В понеділок дохідність українських суверенних зобов’язань, котріуряд має погасити в червні поточного року, зросла до 40,9% річних, хоча ще вп’ятницю складала 27,9%, а за тиждень до того – 17,3%. Водночас дохідність заєврооблігаціями з погашенням у 2017 році підскочила до 11,8%, а за найбільшдовгими суверенними євро бондами (з погашенням у 2023 році) – до 10,3%. Як і наросійських ринках, у вівторок-середу ринки «відкотилися» до попереднього рівня.Але у четвер 6 березня рішення Верховної Ради АРК знову сколихнуло ринки.Дохідність український єврооблігацій -2014 підскочила до 41,5% в той же день іпродовжила підвищуватися в 7-11 березня, «інфікувавши» зростанням також інайдовші євро бонди. На момент закриття ринків у вівторок 11 березня дохідністьдержавних єврооблігацій-2014 досягла вже 47,3%, єврооблігацій-2017 – 11,8%,єврооблігацій-2023 – 10,5% річних. Низьколіквіднийукраїнський фондовий ринок відповів на кримський конфлікт падінням 3 березня (індексУкраїнської біржі просів на 11,7%), але в подальші дні реагував на події мляво. Натомість, акції українських компаній,зокрема « Ferrexpo », «Миронівський хлібопродукт», «Авангард»,а також папери іноземних компаній, що працюють в Україні, наприклад, JKX та Cadogan Petroleum , втрачалив ціні на іноземних фондових ринках. Нарешті, гривня, котра досягнула свого днаще наприкінці лютого, навіть припинила девальвувати і почала зміцнюватися. Впонеділок неприємні новини утримали її курс на продаж на міжбанківському ринкуна рівні 10,5 грн за долар. Проте надалі вона швидко зміцнювалася завдякиприїзду місії Міжнародного валютного фонду, оголошенню про виділення допомогивід Євросоюзу в розміру $15 млрд. та надання Сполученими Штатами кредитнихгарантій на $1 млрд. В результаті, на момент закриття міжбанку 11 березня гривня коштувала вже - 9,24 грн за долар.
Проте конфлікт навколо Криму торкнувся нелише ринків Росії та України – його відлуння було помітно і на міжнароднихринках, переважно сировинних, які лише виграли від цих новин. Індекс Standard & Poor ' s GSCI , щоохоплює 24 види сировини, 3 березня підвищився на 1,6%. Протягом наступних двохднів, як і решта ринків, він повернувся до попереднього рівня, але після новинпро приєднання автономії до РФ знову почав зростати. На думку інвесторів, постачання нафти та природного газу, котрими торгуєРосія, та сільськогосподарської продукції, на експорті якої спеціалізуєтьсяУкраїна, може опинитися під загрозою в разі ескалації конфлікту. Через ціпобоювання в понеділок нафта Brent подорожчала на 2,1%, природний газ – майже на 10%, пшениця – на 4,7%. Крім того, зросли в ціні і коштовні метали –«тиха гавань» інвесторів у часи, коли капіталовкладення у ризиковані актививтрачають привабливість. Лише за понеділок ціна на золото зросла на 1,7% дочотиримісячного максимуму, на срібло – на 0,9%.
В результаті обвалу на фінансових ринках 3березня 300 найбагатших людей світу, за оцінками Bloomberg , втратили разом $44,4 млрд., зокрема найбагатші росіяни та українці -$12,8 млрд. Проте «чорний понеділок» став лише своєрідною репетицією ринків навипадок початку справжньої війни. Хоча 3 березня реакція ринків була занадтобурхливою і протягом наступних двох днів ринки відіграли частково попередніпозиції, їх відповідь на перші постріли може бути ще більш емоційною. Яксвідчать повідомлення міжнародних рейтингових агенцій, для обох країн, особливодля Росії, ескалація конфлікту викличуть важкі наслідки. Як вважають експерти Moody ' s і Fitch , негативні настрої інвесторів призведуть до збільшення відтоку приватногокапіталу з Росії, особливо в разі введення санкцій з боку Заходу, а це погановплине на темпи зростання російського ВВП . Крім того, події навколо Криму можуть підірвати здоров’я російських банків.За оцінками Moody ' s , активи банків РФ, на які впливають ризики розвиткуситуації в Україні, досягають $30 млрд. Здебільшого цей вплив відбуваєтьсячерез місцеві дочірні банки. Найбільшими потенційними жертвами в агенціївважають «Внешэкономбанк», «Сбербанк» і «ВТБ». Також російські компанії можутьтимчасово втратити доступ на зовнішні ринки позикового капіталу, адже достабілізації ситуації небагато міжнародних банків зголоситься надати їм коштинавіть за нового більш високого рівня доходності єврооблігацій.