З 1 жовтня 2021 року, в Україні встановлюються нові тарифи на електроенергію для населення. Тариф встановлюється на рівні 1,44 грн за кВт.год електроенергії, у випадку споживання до 250 кВт.год електроенергії на місяць, та 1,68 грн за кВт.год на місяць. Даний тариф є пільговим та був впроваджений за рахунок внесення змін до механізму PSO – спеціальних обов’язків, що покладаються на виробників та постачальників електроенергії для забезпечення суспільних інтересів. Сплачувати вартість за новим тарифом буде до 80% населення, адже приблизно така кількість громадян споживає даний об’єм електроенергії.

Представники світового банку негативно поставилися до даного нововведення, адже на їхню думку рішення про субсидіювання, може поставити під сумнів фінансове оздоровлення сектору. Проте, практика українського уряду, не являється унікальною в розрізі країн Європейського Союзу. Уряд Іспанії оголосив про термінове зниження податків на електроенергію, щоб покласти край політичній кризі, адже в країні були зафіксовані найвищі ціни в Європі.

Що ж до вартості електроенергії для бізнесу, то дійсно ринкова ціна зросла і продовжує зростати. Причин для цього достатньо. Загалом, протягом останнього року, спостерігається загальносвітове збільшення вартості енергоресурсів, корисних копалин, товарів та послуг. В розрізі останніх 5 років, підйом відбувається за принципом руху пружини, яка була різко «стиснена» першим загальносвітовим локдауном, що з одного боку обвалив світові ціни на енергоносії, а з іншого боку, через закриті кордони, створив дефіцит, а отже і підвищений попит на товари і ресурси. В тій самій Іспанії, тариф на електроенергію є плаваючим, а роздрібна ціна прямо пропорційна оптовому ринку, який залежить від цін на імпортний газ та вартості вуглецевих сертифікатів.

Найбільші виробники електричної енергії для побутових споживачів – «Енергоатом», «Центренерго» отримують більший прибуток від збільшення вартості електроенергії на оптовому ринку та зможуть безболісно покривати витрати, пов’язані з тарифами для населення.

З 1 серпня 2021 НКРЕКП збільшила максимальний рівень граничних цін на електроенергію в РДН сегменті до 4 тис.грн за МВт.год вдень та 2 тис. грн за МВт.год вночі. Хочу звернути увагу, що НКРЕКП виступає регулятором, і не збільшує ціну за власним бажанням, проте піднімає чи опускає граничні ціни, зважаючи на загально ринкову ситуацію. В зв’язку з цим, ряд постачальників змушені переглядати свої комерційні пропозиції для клієнтів. Реагуючи на волантильність ринку, днями, «Українська енергетична біржа» почала публікувати новий індикатив – місячний індекс ціни на електроенергію базового навантаження, для стабілізації ринку.

Вартість ринку РДН являється індикатором ціноутворення на ринку електричної енергії – на нього реагує ринок двосторонніх договорів та роздрібний ринок. При цьому, на ринку РДД (двосторонні договори), торгується більше половини електроенергії, однак він корелюється з ринком РДН. Структури, які закуповують електроенергію через Prozorro, вже підняли очікувану вартість своїх закупки, зважаючи на ринкові реалії.

Найбільшими споживачами електроенергії в Україні являються феросплавні заводи, так як вони використовують електропечі, для своєї діяльності. Також, великі обсяги споживання електроенергії на металургійних і гірничо-збагачувальних комбінатів, підприємствах хімічної промисловості. Всі вони споживають від 100 тис. до більш ніж 1 мільйона МВт.год електроенергії на рік.

Висока вартість електричної енергії для непобутових споживачів – бізнесу, має як свої плюси і недоліки. Недоліки цілком зрозумілі і відомі. Висока вартість електроенергії зменшує маржинальність і збільшує собівартість – вартість електричної енергії формує приблизно 10% вартості, як в аграрній сфері, так і в сфері послуг та інших.

Що ж до плюсів, то вартість електричної енергії виступає мультиплікатором для економіки. Так, вартість електроенергії у випадку з найбільш енергоємними сферами української економіки, за нинішніх високих цін на ресурси і продукцію, особливо не впливає на вартість. Проте, в загальному обсязі збільшується фінансових обіг коштів, що дозволяє, як з одного боку субсидіювати сферу побутового споживання, так і сплачувати більше податків до державного бюджету та збільшувати оплату праці.