Булінгу - ні! Правові основи протидії
Нещодавно опинилася очевидцем розмови батьків про необхідність купівлі вартісного смартфону для дитини, яка навчається в одному зі столичних ліцеїв. Батьки біткалися, де взяти кошти аби задовольнити потреби свого школяра, мовляв у протилежному випадку – з дитини глузуватимуть, адже нині в класі такої моделі засоби зв’язку – це норма, нижче якої опускатися не можна заради збереження нормальних взаємин з однолітками…
Надихнув цей випадок на написання статті, в якій поговоримо про юридичні та фактичні аспекти булінгу та його можливих проявів.
Під булінгом розуміється діяння учасників освітнього процесу, суть якого полягає в психологічному, фізичному, економічному насильстві, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.
18 грудня 2018 року Верховною Радою України був прийнятий закон про внесення змін до ряду законодавчих актів щодо протидії боулінгу (Кодексу про адміністративні правопорушення, Закону України «Про освіту», ЗУ «Про дошкільну освіту» тощо). Відтак, дії, направлені на приниження гідності учасників освітнього процесу є правопорушенням, за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 год. До адміністративної відповідальності притягуються особи по досягненню шістнадцятирічного віку. До настання цього віку відповідальність лягає на батьків правопорушника. Крім того, слід зазначити в законодавстві передбачено відповідальність за приховування випадків боулінгу з накладенням штрафних санкцій або виправних робіт. Зазвичай в категорію «приховувачів» підпадають керівники навчальних закладів, які вчасно не звертаються в правоохоронні органи.
Після надходження повідомлення в Поліцію представники правоохоронних органів проводять перевірку, опитують причетних осіб. За наявності підстав притягують до адміністративної відповідальності порушника чи його батьків, шляхом складання протоколу про адмін. правопорушення. Після цього справа надсилається до суду. Доказову базу можуть складати пояснення потерпілого, зіпсовані речі, повідомлення в соціальних мережах, відеоматеріали тощо. Без судового розгляду накладення санкцій неможливо, оскільки саме суд покликаний дослідити докази та застосувати співмірні санкції.
Якщо говорити про можливі заходи запобігання булінгу в навчальному закладі, то тут слід виділити наступні:
- у навчальних закладах мають бути розроблені правила поведінки здобувача освіти;
- план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
- порядок подання та розгляду конфіденційних заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
- порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Підсумовуючи викладене, варто зазначити, що на батьків відповідно до Сімейного кодексу України покладений обов’язок виховувати своїх дітей в дусі поваги до прав інших людей, адже наші діти – це наше майбутнє.
