Як оскаржити детальний план території: ключові підстави, судова практика та наслідки
Це ключовий документ, що визначає, як буде організована та розвиватися певна частина населеного пункту або прилеглих до нього земель.
ДПТ уточнює положення генерального та комплексного планів, деталізуючи просторову композицію, параметри забудови та ландшафтну організацію конкретного кварталу, мікрорайону чи іншої ділянки, призначеної для забудови або реконструкції. При розробці ДПТ враховуються обмеження, зокрема ті, що стосуються використання приаеродромних територій, згідно з Повітряним кодексом України. Після затвердження ДПТ стає невід'ємною частиною генерального плану.
У сфері містобудівної діяльності часто виникають судові спори, пов'язані з ДПТ. Ці конфлікти виникають, коли громадяни чи юридичні особи не погоджуються з рішеннями органів місцевого самоврядування про затвердження або зміну ДПТ. Причини можуть бути різними:
- порушення процедури затвердження ДПТ;
- недотримання законних вимог;
- порушення прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Питання які будуть надалі розглянуті:
- чому виникають судові спори, щодо детальних планів територій;
- до якого суду подавати для скасування детального плану території;
- як у суді оскаржити детальний план території;
- у чому важливість рішень суду по справам, щодо детального плану території;
- порушення права власності на землю є підставою для звернення до суду, щодо скасування детального плану території;
- що просити у суду;
- що зробить суд, якщо я подам позов не адміністративного, а до цивільного суду;
- не вираховування громадських інтересів при прийнятті детального плану території;
- чи є підставою для скасування ДПТ відсутність обмеження у використанні земель та переліків земельних ділянок, щодо яких встановлено такі обмеження (землі водного фонду, землі лісогосподарського призначення);
- відсутність у ДПТ розмірів водоохоронної зони, прибережної захисної смуги відносно водних об’єктів які знаходяться на запроектованій території;
- невідповідність ДПТ генеральному плану міста;
- не врахування у ДПТ наявність державної землі лісогосподарського призначення;
- які докази слід подати до суду на підтвердження незаконності ДПТ;
- ДПТ може зміни функціонального призначення території;
- якщо діючи рішення міської ради, підзаконні акти, суперечать закону і ДПТ;
- якщо відсутній у ДПТ обов`язковий розділ "Землеустрій та землекористування" як складова частина ДПТ;
- щодо відсутності у рішенні про затвердження ДПТ мотивувальної частини;
- яким чином ДПТ порушує права члена територіальної громади населеного пункту;
- визначення наявності підстав для обов`язкового проведення стратегічної екологічної оцінки ДПТ як підстава для звернення до суду, щодо скасування ДПТ;
- особливості змісту ДПТ відносно територій з складними інженерно-геологічними умовами;
- відсутність у ДПТ експертизи містобудівної документації;
- як вплине відкрите кримінальне провадження для скасування ДПТ;
- про, що може свідчити суперечності між графічними та текстовими матеріалами у ДПТ;
- питання висотності, щільності забудови, технічних умов будівництва – будуть підставою для скасування ДПТ;
- ДПТ не містить інформації, яка б дозволяла визначити, які саме об`єкти будівництва планується розмістити в межах прибережної захисної смуги та їх місце розташування;
- ДПТ розроблено всупереч вимог водного, земельного та природоохоронного законодавства в частині, що стосується встановлення меж прибережних захисних смуг;
- які будуть юридичні наслідки, якщо у ДПТ протиправно вказано Генеральний план, який не був чинний станом на момент прийняття оскарженого рішення про затвердження ДПТ;
- зміст ДПТ може зменшити встановлений законом розмір ПЗС;
- який строк встановлений для звернення до суду, щоб скасувати ДПТ;
- забезпечення позову: як зупинити дію ДПТ на час розгляду справи;
- роль прокуратури та інших державних органів у спорах щодо ДПТ;
- вплив судової практики Верховного суду на судові справи з ДПТ;
- може власник земельної ділянки, яка не включена до ДПТ, оскаржити його;
- ризики для забудовника несе оскарження ДПТ в суді;
- як ДПТ може вплинути на кадастровий номер земельної ділянки;
- може суд скасувати ДПТ, якщо він був затверджений до прийняття нового законодавства;
- можна оскаржити ДПТ, якщо є невідповідність державним будівельним нормам (ДБН);
- як дізнатися, що проти ДПТ відкрито судову справу;
- яка вірогідність скасувати суді ДПТ;
- що робити, якщо орган місцевого самоврядування не надав мені необхідні документи для оскарження ДПТ;
- яка роль земельного кадастру у спорах щодо ДПТ;
- які юридичні наслідки, якщо ДПТ скасовано судом;
- яка роль у громади, членів громади, якщо її інтереси порушено ДПТ;
- якщо суд першої інстанції відмовив у скасуванні ДПТ;
- може ДПТ обмежити право на будівництво на власній земельній ділянці, і чи є це підставою для оскарження;
- хто, окрім безпосередньо зацікавлених землевласників, має право оскаржити ДПТ у суді;
- оскарження ДПТ, якщо він був затверджений кілька років тому;
- яка роль постанов Верховного суду у справах, щодо ДПТ;
- можна вважати ДПТ незаконним, якщо він не містить конкретних термінів реалізації запланованих заходів;
- які дії можна вжити, якщо ДПТ передбачає будівництво об'єкта, що створює загрозу безпеці;
- чи може ДПТ бути скасований, якщо він призводить до значного зниження ринкової вартості земельної ділянки;
- оскарження ДПТ не передбачено створення необхідної інфраструктури для нової забудови;
- юридичні наслідки для посадових осіб при скасуванні ДПТ судом;
- якщо скасовано дозвільні документи на будівництво або містобудівні умова та обмеження - це є підставою для скасування ДПТ;
- можливо визнати такими, що не відбулися громадські слухання, щодо врахування громадських інтересів по внесенню змін до детального плану території;
- порушення міської радою регламенту підчас голосування за рішення по затвердження ДПТ є підставою для скасування такого рішення;
- ДПТ не передбачає безпосередніх змін чи перетворень території;
- ДПТ історичного ареалу потрібно погоджувати з органом охорони культурної спадщини;
- кого саме стосується ДПТ;
- ДПТ підлягає стратегічній екологічній оцінці;
- з якої дати є необхідним проведення стратегічної екологічної оцінки ДПТ;
- наслідки затвердження аналогічного повторного ДПТ;
- ДПТ може змінити власника землі;
- ДПТ може змінити розміри прибережної захисної смуги.
Ось, вже і відповіді:
Чому виникають судові спори, щодо детальних планів територій
Порушення процедури затвердження: недотримання вимог законодавства при розробці, обговоренні та затвердженні ДПТ.
Недотримання прав громадян та юридичних осіб: дії, що порушують майнові чи інші права власників землі та забудовників.
Невідповідність ДПТ Генеральному плану населеного пункту: якщо детальний план суперечить генеральному плану або іншим містобудівним документам.
Вплив ДПТ на функціональне призначення території: зміна функціонального призначення території без належного обґрунтування чи врахування інтересів громади.
До якого суду подавати для скасування детального плану території
Адміністративні суди: розглядають спори між фізичними чи юридичними особами та суб'єктом владних повноважень (органом місцевого самоврядування) щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, включаючи затвердження ДПТ (стаття 5 кодексу адміністративного судочинства України та постанова Великої плати Верховного суду від 15.5.19 справа 363/3786/17).
Це продиктовано тим, що виникає спір у публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників – суб’єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси у межах публічно-правових відносин.
Відео бонус: СКАСУВАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ (ПОВІДОМЛЕННЯ) ПРО ПОЧАТОК ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ
Як у суді оскаржити детальний план території
1. Зверніться до адміністративного суду: подайте позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження ДПТ.
2. Обґрунтуйте свою позицію: надайте докази порушень законодавства, прав або невідповідності ДПТ вимогам генерального плану.
3. Врахуйте висновки Верховного Суду: суд при розгляді спору враховує правові висновки Верховного Суду з аналогічних питань.
У чому важливість рішень суду по справам, щодо детального плану території
Судові рішення у справі про ДПТ мають великий вплив на подальшу забудову та розвиток територій.
Для успішного оскарження ДПТ рекомендується звернутися за кваліфікованою правничою допомогою, оскільки справи щодо детальних планів територій є складними та потребують глибокого знання містобудівного та адміністративного законодавства.
Порушення права власності на землю є підставою для звернення до суду, щодо ДПТ
Так, це одна із найрозповсюдженіших підстав як для звернення до суду для скасування ДПТ.
Що просити у суду
Визнати (повністю або частково) незаконним та скасувати рішення, щодо детального плану. Повністю або частково залежить від того, яким чином порушує ДПТ твої права та у якому обсязі. Наприклад, часто буває таке, що лише один із пунктів, розділів ДПТ порушує права позивача. Саме у даному випадку, суд може частково визнати та скасувати ДПТ. Нескасована частина залишиться у силі.
Що зробить суд, якщо я подам позов не адміністративного, а до цивільного суду
Закриває провадження у справі, оскільки така категорія справ підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, тобто окружним адміністративним судом (пункт 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України).
Не вираховування громадських інтересів при прийнятті детального плану території
Здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам містобудівній документації, порушує суспільні інтереси, а тому є необхідним у т.ч. проведення обговорення проекту ДПТ з громадськістю, у т.ч. шляхом громадських слухань проекту ДПТ.
Громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться шляхом оприлюднення таких проєктів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18, від 7 грудня 2021 року у справі № 380/142/20 та від 17 листопада 2022 року у справі № 382/904/17.
А затвердження на місцевому рівні містобудівній документації (у т.ч. ДПТ) без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється (ч.2 ст.21 Закону).
Тому якщо орган місцевого самоврядування не провів громадських слухань, щодо детального плану території – це є підстава для скасування через суд такого плану.
Недотримання процедури громадських слухань та забезпечення можливості подання пропозицій є підставою для визнання протиправним рішення про затвердження ДПТ
Так, порушення процедури громадських слухань та неможливість подання пропозицій, свідчить про протиправність рішення органу місцевого самоврядування (постанови Верховного суду 26 травня 2020 у справі 750/11932/16-а та від 15 квітня 2020 у справі 702/1384/16).
Тобто потенційне порушення прав є достатньою підставою для задоволення позову, незалежно від того, чи позивач фактично подавав пропозиції, за умови встановлення судом порушення процедури громадських слухань (постанова Верховного суду від 17.9.25 справа 540/1989/20).
Відео допомога: Розгляд скарги на порушення при будівництві / УДАБК / ДІАМ
Відсутність обмеження у використанні земель та переліків земельних ділянок, щодо яких встановлено такі обмеження (землі водного фонду, землі лісогосподарського призначення) як підстава для скасування ДПТ
ДПТ повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту (п.5 ч.2 ст.19 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон)).
ДПТ повинен містити відомості, передбачені ст.45-1 ЗУ "Про землеустрій" (а саме: ДПТ, крім відомостей, передбачених Законом, також повинен містити переліки обмежень у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель) (ч.3 ст.19 Закону).
Отже, детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель. Тому, відсутність обмежень у використані земель є ключовою підставою для скасування ДПТ, оскільки зазначення таких обмежень є обов’язковим у ДПТ.
Відсутність у ДПТ розмірів водоохоронної зони, прибережної захисної смуги відносно водних об’єктів які знаходяться на запроектованій території
Вимоги щодо прибережної захисної смуги (далі – ПЗС), передбачені статтями 1, 3, 9, 88, 89 водного кодексу. Так, згідно зі ст.1 ПЗС – це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Статтею 87 визначено, що для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
Статтею 88 ВК передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
ПЗС встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною (ст. 88 ВК та ч.2 ст.60 ЗК):
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів – 25 м.;
- для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 м.;
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м.
Наведені положення кодексів, не можна розуміти так, що вони надають право органу, уповноваженому на організацію землеустрою, не зазначати мінімально встановлену законом ширину водоохоронних зон, ПЗС чи змінювати на власний розсуд правовий режим та порядок використання цих земель (постанова ВС від 7.03.23 справа 540/2641/20).
У спорах стосовно ПЗС та інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршені екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч.3 ст.13, ч.7 ст.41, ч.1 ст.50 Конституції, ч.3 ст.1 ЗК). Такі висновки наведено у постанові ВПВС від 12.06.19 справа 487/10128/14-ц, постанові ВС від 16.03.23 справа 460/3890/20.
Здійснення забудови землі, наміри якої суперечать вимогам МД, нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку населеного пункту, а отже, порушує суспільні інтереси, які виражаються у забезпеченні дотримання правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини; будівництво, яке не відповідає МД на місцевому рівні не може вважатися таким, що враховують громадські (суспільні) та приватні інтереси при плануванні та забудові територій. Близькі за змістом висновки місять постанови ВС від 20.05.19 справа 826/15338/18, від 4.09.19 справа 826/13852/17 та від 19.01.23 справа 640/9995/20.
Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам МД на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту (постанови ВС від 11.04.18 справа 803/1231/17, від 14.08.18 справа 823/5265/15, від 20.03.19 справа 810/726/18, від 17.05.19 справа 806/1576/18, від 4.09.19 справа 826/13852/17, від 15.01.20 справа 813/4060/17, від 4.02.20 справа 826/9713/18, від 29.04.20 справа 712/6577/18, від 15.02.21 справа 320/5710/20, від 16.06.21 справа 2340/3189/18 та від 22.10.21 справа 1.380.2019.002227).
У постанові ВС від 23.02.22 справа 707/2357/17 з посиланням на пункти 51, 52, 109 постанови ВПВС від 15.09.20 справа 469/1044/17 зроблено висновок, що: «заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст. 59 цього Кодексу (висновки ВПВС сформульовані у постановах від 22.05.18 справа 469/1203/15-ц; від 28.11.18 справа 504/2864/13-ц (пункт 70); від 12.06.19 справа 487/10128/14-ц (пункт 80); від 11.09.19 справа 487/10132/14-ц (пункт 96); від 15.09.20 справа 372/1684/14-ц (пункт 45); від 22.06.22 справа 676/1795/20.
Такі висновки зроблені ВПВС виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою.
Невідповідність ДПТ генеральному плану міста
Оскільки, ДПТ конкретизує на місцевості саме генеральний план, а тому невідповідність ДПТ генеральному плану – є підставою для скасування ДПТ.
У т.ч. така невідповідність може полягати у не вираховуванні ДПТ положень природоохоронного та земельного законодавства, щодо охорони водних об`єктів, меж, розмірів та режиму використання прибережної захисних смуг (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного суду від 16.03.23 справа 460/3890/20).
За висновком ВС у постанові від 11.06.24 справа 160/19750/22 внесення будь-яких змін до раніше затвердженої МД є можливим виключно за умови дотримання встановленої законом процедури для її розробки та затвердження.
ГП населеного пункту, план зонування та ДПТ є видами МД, при цьому, ГП населеного пункту є основним видом МД на місцевому рівні, а план зонування та ДПТ розробляються на підставі ГП та не можуть йому суперечити. Крім того, ДПТ не може суперечити плану зонування. Невідповідність МД генеральному плану є підставою для визнання її протиправною в частині невідповідності (постанови ВС від 31.07.19 справа 466/1264/18 та від 11.01.22 справа 814/296/17).
Така невідповідність говорить, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам МД на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Аналогічні висновки містять постанови ВС від 11.04.18 справа 803/1231/17, від 14.08.18 справа 823/5265/15, від 20.03.19 справа 810/726/18, від 17.05.19 справа 806/1576/18, від 4.09.19 справа 826/13852/17, від 15.01.20 справа 813/4060/17, від 4.02.20 справа 826/9713/18, від 29.04.20 справа 712/6577/18, від 15.02.21 справа 320/5710/20, від 16.06.21 справа 2340/3189/18 та від 22.10.21 справа 1.380.2019.002227.
Відео допомога: ОТМЕНА ГРАДОСТРОИТЕЛЬНЫХ УСЛОВИЙ И ОГРАНИЧЕНИЙ ЗАСТРОЙКИ ЗЕМЛИ
Не врахування у ДПТ наявність державної землі лісогосподарського призначення
Якщо до спірної земельної ділянки за ДПТ увійшли землі лісогосподарського призначення, це є підставою для скасування ДПТ, тому що заборонено передавати такі землі в оренду (ст.93 земельного кодексу), тим більше під багатоповерхову житлову забудову як це часто буває.
На протиправність ДПТ за таких обставин, також може свідчити те, що ДПТ не був погоджений з державою (її відповідним органом) як власником землі лісогосподарського призначення (ст.186 ЗК, ст.28 ЗУ «Про землеустрій»).
У сумі наведене додатково свідчить про недотримання підчас складання ДПТ вимог, щодо складу та змісту містобудівної документації, визначених ДБН Б.1.1-14:2021 (близький за змістом висновок міститься у п.45 постанови ВС від 23.06.25 справа 260/5099/23).
Які докази слід подати до суду на підтвердження незаконності ДПТ
Для оскарження законності детального плану території (ДПТ) в суді необхідно надати докази, які підтверджують порушення законодавства під час його розробки або затвердження.
Основні категорії доказів:
1. Документи, що підтверджують недотримання процедури:
Копії звернень та відповідей: листування з органами місцевого самоврядування щодо надання інформації про розробку ДПТ, наприклад, відсутність публікації про початок розробки чи проведення громадських слухань.
Протоколи та висновки: документи, які свідчать про порушення процедури проведення громадських слухань, відсутність урахування зауважень громадськості, або негативні висновки державної експертизи.
Інформаційні запити: відповіді на запити, що підтверджують недотримання встановлених термінів, відсутність необхідних погоджень (наприклад, з органами охорони культурної спадщини, якщо ДПТ стосується історичної території).
2. Документи, що підтверджують невідповідність ДПТ законодавству:
Генеральний план: докази невідповідності ДПТ положенням генерального плану населеного пункту, якщо ДПТ змінює функціональне призначення території без належного обґрунтування.
Земельна документація: копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку, які свідчать про порушення прав власності або користування, наприклад, якщо ДПТ передбачає зміну цільового призначення землі без згоди власника.
Експертні висновки: висновки фахівців у галузі містобудування, екології, землевпорядкування, які підтверджують порушення державних будівельних норм (ДБН), санітарних правил, природоохоронного законодавства або інших нормативно-правових актів.
Матеріали фото- та відеофіксації: фотографії чи відеозаписи, що відображають фактичні порушення, наприклад, забудова в зеленій зоні, якщо ДПТ її не передбачає.
3. Докази порушення прав та інтересів:
Документи на право власності: копії документів, що підтверджують право власності або користування майном, якщо ДПТ впливає на це право.
Медичні довідки: якщо ДПТ призводить до погіршення умов проживання, наприклад, через зміну екологічної ситуації, можуть бути надані медичні висновки.
Письмові свідчення: заяви та пояснення свідків, які підтверджують, наприклад, ігнорування їхніх зауважень під час громадських обговорень.
Подання належних та повних доказів є ключовим етапом у судовому процесі, оскільки вони формують основу для доведення неправомірності дій органів місцевого самоврядування.
ДПТ може зміни функціонального призначення території
Функціональне призначення території визначається виключно у Генеральному плані насаленого пункту, а тому ДПТ не може змінювати таке функціональне призначення. У протилежному випадку це є підставою для скасування через суд такої зміни.
Якщо рішення міської ради, підзаконні акти, суперечать закону і ДПТ
З урахуванням принципу верховенства права і визначених у ч.3 ст.7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, кодекси, закони є актами вищої юридичної сили відносно спірного рішення міської ради, підзаконних актів.
Верховний суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції законам, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 10.02.2016 у справі №537/5837/14-а, від 12.03.19 справа 913/204/18, від 10.03.20 справа 160/1088/19 та постанова ВПВС від 09.06.22 справа 520/2098/19).
Ці висновки щодо застосування норм права були використані й Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.06.2022 справа 520/2098/19.
Якщо відсутній у ДПТ обов`язковий розділ "Землеустрій та землекористування" як складова частина ДПТ
Така відсутність не відповідає ч.3 ст.19 Закону Про регулювання містобудівної діяльності та пунктам 7.4, 7.23 ДБН 6.1.1-14:2021.
Щодо відсутності у рішенні про затвердження ДПТ мотивувальної частини
ЗУ «Про адміністративну процедуру» наголошує, що можуть бути встановлені особливості адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ. Такі особливості повинні відповідати принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом (ч.2 ст.3 ЗУ "Про адміністративну процедуру"). За принципом обґрунтованості адміністративний орган зобов’язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом.
Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону (ч.3 ст.8 ЗУ «Про адміністративну процедуру»).
В українському законодавстві встановлено обов’язкову вимогу викладення мотивів саме в (негативному) адміністративному акті. Водночас треба пам’ятати, якщо адміністративний акт є позитивним для однієї особи, але негативним – для іншої особи (наприклад, оскаржуване рішення ДМР), то він з точки зору ЗАП оцінюється саме як «негативний» і потребує викладення мотивів (Науково-практичний коментар до Закону України «Про адміністративну процедуру» / авт. колектив: Андрійко О. Ф., Бевзенко В. М. та ін.; за заг. ред. Тимощука В. П. – Київ, 2023 – 545 с.).
Адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених ч.6 цієї статті) (ч.1 ст.72 ЗУ «Про адміністративну процедуру»).
Відповідно до п.1 ч.6 ст.72 ЗУ «Про адміністративну процедуру», мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо: 1) адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб.
Отже, оскільки оскаржуваний адміністративний акт (у формі рішення) негативно впливає на моє право і законний інтерес як члена територіальної громади та інших осіб, то адміністративний орган був зобов’язаний мотивувати своє рішення.
Нарешті варто наголосити навіть на формальній важливості мотивувальної частини адміністративного акту.
Відповідно до частини 5 коментованої статті «відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом». Ці наслідки визначені у ч.3 ст.85 ЗАП. Зокрема, якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, коли відповідно до цього Закону вона є обов’язковою, такий акт скасовується. Тобто при оскарженні такий недолік адміністративного акта вважається істотним порушенням і є автоматичною підставою для його скасування. Ця норма підкреслює виняткову вагу мотивувальної частини адміністративного акта (Науково-практичний коментар до Закону України «Про адміністративну процедуру» / авт. колектив: Андрійко О. Ф., Бевзенко В. М. та ін.; за заг. ред. Тимощука В. П. – Київ, 2023 – 545 с.).
Таким чином, враховуючи той факт, що оскаржуваний адміністративний акт повинен був мати мотивувальну частину, а вони у них відсутня, то є достатні підстави для визнання протиправним оскаржуваного рішення.
Яким чином ДПТ порушує права члена територіальної громади населеного пункту
Юридичне бачення того, що ДПТ та рішення відповідної місцевої ради про його затвердження не є актами індивідуальної дії, які стосуються конкретних прав чи обов`язків певної особи, а є НПА, дія яких поширюється на необмежену кількість суб`єктів та застосовується багаторазово, викладено у постанові ВПВС 15.05.19 справа 363/3786/17 і неодноразово підтриманий у постановах ВС.
Стаття 55 Конституції кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із ч.1 ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 ст.7 КАС передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно ст.50 Конституції кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі ч.7 ст.41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів ст.66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
Відповідно до ст.10 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні права громадян забезпечуються: б) обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров`ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» визначено, що Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.
Згідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Орхуська конвенція ратифікована Законом України від 06.07.1999 №832-ХІV, тому її положення відповідно до ст.9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.
Пунктом 3 ст.9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
Водночас, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)].
Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є «національним законодавством, що стосується навколишнього середовища» у значенні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до ст.9 Орхуської конвенції.
З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.
Право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно – через об`єднання громадян (громадськість).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС від 21.10.19 справа 826/3820/18, від 07.09.22 справа 620/6024/20.
У випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який із членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб'єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення (висновок ВС постанова від 11.08.20 справа 187/687/16-а (2-а/0187/7/16)).
Отже, відповідач є суб`єктами владних повноважень, оскаржене рішення прийнято на виконання владних управлінських функцій і є такими, що зачіпає мої права та інтереси як члена територіальної громади, тому правовідносини, які виникли у справі, є публічно-правовими. Тому захист прав та інтересів члена територіальної громади від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають, наприклад, у перевищенні повноважень, недотриманні процедури чи порядку прийняття рішення, є завданням адміністративного судочинства.
Сталою практикою ВС детальний план території є МД на місцевому рівні та належить до нормативно-правових актів, а судовий розгляд справ про оскарження ДПТ здійснюється з особливостями, визначеними статтями 264, 265 КАС (зокрема постанови від 31.07.19 справа 466/1264/18, від 20.12.19 справа 520/14995/16-а, від 9.04.20 справа 807/150/16).
При цьому, ДПТ містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово (ВС постанова від 28.07.22 справа 640/31850/20).
У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені, зокрема, ДПТ, безпосередньо особою, щодо якої її застосовано або яка є суб`єктом правовідносин, в яких цей акт буде застосований. Під час розгляду таких справ адміністративні суди здійснюють оцінку законності оскаржуваного нормативно-правового акта та його відповідності актам вищої юридичної сили.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією ВС, що міститься у постановах від 16.03.21 справа 640/9677/20 та від 24.06.21 справа 560/3160/20, від 14.02.22 справа 210/3729/17, від 4.04.24 справа 320/4702/21 та іншими.
Відповідно до правового висновку ВПВС, викладеного у постановах від 15.10.19 справа 911/1834/18, від 15.05.19 справа 363/3786/17 та від 16.10.19 справа 363/3101/17, судовий захист прав особи у земельних правовідносинах, а також права особи на безпечне навколишнє середовище, яке повинне забезпечуватися, у тому числі, виконанням суб`єктами владних повноважень законодавства у сфері планування і забудови територій, дотриманням встановленого порядку розробки та прийняття МД на місцевому рівні, здійснюється у порядку адміністративного судочинства.
Відео допомога: ПРОВЕРКИ СТРОИТЕЛЬСТВА ГОС ОРГАНАМИ: ПЛАНОВЫЕ, ВНЕПЛАНОВЫЕ. ЛАЙФХАКИ И ОТВЕТЫ НА ВОПРОСЫ
Визначення наявності підстав для обов`язкового проведення стратегічної екологічної оцінки ДПТ як підстава для звернення до суду, щодо скасування ДПТ
У пункті 195 постанови від 4 серпня 2023 справа 320/9672/21 Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого для визначення наявності підстав для обов`язкового проведення стратегічної екологічної оцінки документа державного планування необхідно перевірити:
1) сферу та вид діяльності, щодо якого розробляється проект відповідного документа,
2) наявність положень законодавства, які встановлюють для такого виду діяльності обов`язкову оцінку впливу на довкілля.
Отже, обов`язкова стратегічна екологічна оцінка проводиться під час розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема детального плану території, у разі, якщо сфера та вид запланованої на відповідній території діяльності віднесені законодавством до тих, щодо яких передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на особливості такої діяльності та ймовірні наслідки від її здійснення для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, а також для довкілля та здоров`я населення.
Особливості змісту ДПТ відносно територій з складними інженерно-геологічними умовами
У складних геологічних умовах нове будівництво слід розміщувати переважно на найбільш придатних для забудови територіях з урахуванням містобудівних умов, особливо якщо мова йде про житлове будівництво.
Якщо територія відноситься до територій з складними інженерно-геологічними умовами, у текстових матеріалах (Пояснювальна записка) повинен бути перелік (вимоги) інженерно-технічних заходів щодо інженерної підготовки території на просідаючих ґрунтах, у протилежному випадку це буде порушенням ст. 34 "Кодексу цивільного захисту України".
Також для дотримання ДБН повинні бути прогнози зміни інженерно-геологічних умов при різних видах використання території при забудові території з складними інженерно-геологічними факторами на просідаючих ґрунтах 2 типу з несприятливими умовами для будівництва.
Відсутність у ДПТ експертизи містобудівної документації
Детальний план території не підлягає експертизі (ч.9 ст.19 закону Про регулювання містобудівної діяльності).
Як вплине відкрите кримінальне провадження для скасування ДПТ
Треба дивитись:
- за якою статтею кримінального кодексу розпочате кримінальне провадження;
- які обставини встановленні у рамках кримінального провадження відносно ДПТ;
- які докази здобути у рамках кримінального провадження відносно протиправності ДПТ;
- яку мету переслідує зацікавлена особа;
- і т.п.
Про, що може свідчити суперечності між графічними та текстовими матеріалами у ДПТ
Треба дивитись:
- які саме це суперечності, формальні, технічні або істотні;
- які наслідки таких суперечностей;
- яку мету переслідує зацікавлена особа, яка такі суперечності виявила;
- коли саме такі суперечності виявлені та які позасудові заходи вчинені відносно таких суперечностей;
- чи можна такі суперечності виправити та яким шляхом;
- і т.п.
Питання висотності, щільності забудови, технічних умов будівництва – будуть підставою для скасування ДПТ
Питання висотності, щільності забудови, технічних умов будівництва передбачаються у містобудівних умовах та обмеженнях земельної ділянки, які має бути враховано замовником під час проектування будівництва, а не у детальному плані території. Тому доводи стосовно порушення цих вимог під час проектування будівництва не можуть враховуватися для оцінки правомірності детального плану території (постанова Верховного суду від 25.4.25 справа 260/8523/23).
ДПТ не містить інформації, яка б дозволяла визначити, які саме об`єкти будівництва планується розмістити в межах прибережної захисної смуги та їх місце розташування
Це позбавляє детальний план території інформативності в цій частині, що є підставою для скасування ДПТ.
ДПТ розроблено всупереч вимог водного, земельного та природоохоронного законодавства в частині, що стосується встановлення меж прибережних захисних смуг
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Отже, сама по собі відсутність землевпорядної документації щодо їх встановлення не змінює правовий режим такої захисної смуги, як і не свідчить про її відсутність (такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц, постановах Верховного Суду України від 05.11.2014 у справі № 6-171цс14, від 22.04.2015 у справі № 6-52цс15, від 01.07.2015 у справі № 6-184цс 15).
Усупереч вищенаведеним вимогам, спірний ДПТ не передбачає ПЗС, тим самим суперечить водоохоронному – природоохоронному законодавству, а тому є підстави для звернення до суду для скасування ДПТ.
Якщо у ДПТ вказаний Генеральний план, який не був чинний станом на момент прийняття ДПТ
Це говорить, про протиправність ДПТ, для цього і потрібно звернутись до суд, щоб встановити таку протиправність.
Відео допомога: СТРОИТЕЛЬСТВО: ОТВЕТЫ НА ВОПРОСЫ ВЕРХОВНЫЙ СУД #1
Зміст ДПТ може зменшити встановлений законом розмір ПЗС
Положення статті 60 Земельного кодексу і статті 88 Водного кодексу, пункту 6 Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення та пункту 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них не можна розуміти так, що вони надають право органу, уповноваженому на організацію землеустрою, зменшувати мінімально встановлену законом ширину прибережних смуг водних об’єктів, змінювати правовий режим та порядок використання цих земель. Таке правозастосування наведене й у постанові Верховного Суду від 07.03.2023 у справі №540/2641/20.
Який строк встановлений для звернення до суду, щоб скасувати ДПТ
Такий строк відсутній, оскільки ДПТ є нормативно правовим актом, а тому можна звернутися до суду на протязі усього часу дії ДПТ.
Забезпечення позову: як зупинити дію ДПТ на час розгляду справи
У деяких випадках, затверджений ДПТ дозволяє розпочинати будівництво, що може завдати значної шкоди (незворотних наслідків), поки триває судовий розгляд. Тому важливим є питання про забезпечення позову, а саме, про можливість зупинення дії рішення про затвердження ДПТ.
Це можна зробити, подавши до суду окремо заяву у якій обґрунтувати фактично і документально необхідність у такому зупиненні (забезпеченні) згідно статті 150 КАСУ.
Роль прокуратури та інших державних органів у спорах щодо ДПТ
Прокуратура, як і інші державні органи, може бути залучена до захисту інтересів держави та громади, у т.ч. такі органи можуть і самі у деяких випадках бути ініціаторами (позивачами) по справі.
Вплив судової практики Верховного суду на судові справи з ДПТ
Така практика, якщо вона на твою користь, є сильним практичним інструментом для отримання перемоги по справі, оскільки суди використовують таку практику як «інструкцію» по аналогічним справам / правовідносинам.
Може власник земельної ділянки, яка не включена до ДПТ, оскаржити його
Так, може. Хоча земельна ділянка власника безпосередньо не входить до ДПТ, він має право оскаржити його, якщо може довести, що ДПТ порушує його права та інтереси.
Наприклад, якщо ДПТ передбачає будівництво об'єктів (житлові будинки, промислові споруди, дороги), які негативно вплинуть на нього як члена територіальної громади або його ділянку, її цільове призначення, можливість доступу до неї, або на навколишнє середовище, що може зашкодити здоров'ю.
Суди розглядають такі позови на підставі принципу захисту публічних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, навіть якщо вони не є безпосередніми учасниками правовідносин, врегульованих оскаржуваним актом.
Ризики для забудовника несе оскарження ДПТ в суді
Оскарження ДПТ в суді створює значні ризики для забудовника, що можуть мати серйозні фінансові та часові наслідки. Основні ризики:
Призупинення будівництва: суд може застосувати забезпечення позову, тимчасово заборонивши проведення будівельних робіт до винесення остаточного рішення. Це призводить до зупинки проекту, що тягне за собою збитки через простої.
Фінансові втрати: тривалі судові процеси збільшують витрати на юридичні послуги. Крім того, затримка реалізації проекту призводить до втрати прибутку та зростання витрат на утримання будівельного майданчика.
Втрата дозволу, проектної, містобудівної документації на будівництво: якщо суд скасує ДПТ, усі дозволи, проектна, містобудівна документація, видані на основі ДПТ, можуть бути також скасовані надалі. Забудовнику доведеться починати процедуру оформлення заново, що є тривалим і складним процесом.
Репутаційні ризики: судовий спір може негативно вплинути на репутацію забудовника, підірвати довіру інвесторів та потенційних покупців нерухомості.
Як ДПТ може вплинути на кадастровий номер земельної ділянки
ДПТ сам по собі не змінює кадастровий номер, але він може бути підставою для зміни цільового призначення або меж земельної ділянки. У таких випадках необхідно розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру.
Якщо ДПТ передбачає об'єднання або поділ земельних ділянок, кадастрові номери будуть змінюватися.
Відео допомога: Технический паспорт глазами адвоката | Ответы на вопрос
Може суд скасувати ДПТ, якщо він був затверджений до прийняття нового законодавства
Суд оцінює законність ДПТ на основі законодавства, яке діяло саме на момент його затвердження. Проте, якщо нове законодавство, погіршує становище особи на користь якої видано ДПТ, тоді нове законодавство до ДПТ не застосовується.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 № 6-рп/2012 та від 12 лютого 2019 року № 5-р(I)/2019 неодноразово тлумачив зміст статті 58 Конституції України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів; наголошував на тому, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, нормативно-правові акти застосовуються виключно до тих правовідносин, які виникли в період їх дії, без можливості поширення їх впливу на правовідносини, що виникли до набрання ними чинності (ретроактивної дії). Виняток стосується лише випадків, коли нові норми пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Подібний правовий підхід був застосований у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 904/7981/17, від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/17, від 11 липня 2019 року у справі № 320/1175/17-а, від 14 листопада 2019 року у справі № 826/2966/16, від 03 вересня 2020 року у справі № 826/11304/16, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20 та від 22 листопада 2024 року у справі № 520/2574/24.
Оскаржити ДПТ, якщо є невідповідність державним будівельним нормам (ДБН)
Так, можна, оскільки ДБН є обов'язковими для застосування при розробці всіх видів містобудівної документації. Якщо ДПТ містить положення, що суперечать ДБН - це є прямим порушенням законодавства.
Такі невідповідності є однією з найсильніших підстав для скасування ДПТ в судовому порядку, оскільки вони свідчать про те, що ДПТ був розроблений без урахування основних технічних та безпекових вимог.
Як дізнатися, що проти ДПТ відкрито судову справу
Можна кількома способами:
Офіційні запити: звернувшись з офіційним запитом (заявою про надання інформації) до Державної судової адміністрації або органу, який затвердив ДПТ.
Через Єдиний державний реєстр судових рішень.
Адвокатський запит: найефективнішим способом є звернення до адвоката, який може направити відповідні запити / заяви або знайти необхідну інформацію у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Яка вірогідність скасувати у суді ДПТ
Залежить від:
- обставин для звернення до суду;
- доказів на підтвердження протиправності ДПТ;
- позитивної судової практики з аналогічних правовідносин;
- можливості скористатись (оплатити) послуги адвоката якій спеціалізується та має позитивний досвід по даній категорії справ;
- грошей на супутні судові витрати: судовий збір, проведення експертиз у разі необхідності і т.д.;
- наявність значного часу на тривалий судовий розгляд;
- можливість йти до кінця, не зупинившись лише на суді першої інстанції у разі програшу;
- і т.п.
Якщо орган місцевого самоврядування не надав мені необхідні документи для оскарження ДПТ
У такому випадку необхідно:
Повторно звернутися з письмовим запитом. У ньому чітко зазначте, які документи потрібні, та посилайтеся на Закон України «Про доступ до публічної інформації». Законодавство зобов'язує органи влади надавати таку інформацію.
Додати до позовної заяви клопотання про витребування необхідних доказів. Це ефективний інструмент, оскільки суд встановить строк для надання документів і застосувати санкції у разі невиконання його вимог.
Пошукати необхідні документи в інших органах та інтернеті.
Підключити адвоката для консультації та у разі необхідності направлення адвокатських запитів.
Яка роль земельного кадастру у спорах щодо ДПТ
Державний земельний кадастр відіграє ключову роль, оскільки містить офіційні відомості про земельні ділянки, їхні межі, цільове призначення та обмеження у використанні. У спорах щодо ДПТ дані кадастру є важливими доказами.
Наприклад, ви можете використати витяг із кадастру, щоб довести, що ДПТ не враховує межі водних об'єктів або земель лісового фонду, які захищені законом. Якщо ДПТ суперечить даним кадастру, це може свідчити про його незаконність.
Такі відомості можна отримати як самостійно через застосунок ДІЯ, так і через нотаріуса або у судовому порядку через витребування доказів.
Юридичні наслідки, якщо ДПТ скасовано судом
Скасування ДПТ судом має серйозні наслідки:
Рішення про затвердження ДПТ стає недійсним: дозволи на будівництво, технічні умови, містобудівні умова та обмеження та інші документи, видані на його основі, втрачають свою юридичну силу.
Будівництво має бути припинено: роботи, що проводяться на основі скасованого ДПТ, вважаються незаконними. Забудовник може бути зобов'язаний демонтувати вже збудовані об'єкти.
Відновлення ситуації: органи місцевого самоврядування мають повернутися до стану, що існував до затвердження незаконного ДПТ, або розробити та затвердити новий документ з дотриманням усіх вимог.
Відео допомога: ЗАЧЕМ ТЕБЕ АДВОКАТ ПО СТРОИТЕЛЬСТВУ?
Роль громади, членів громади, якщо її інтереси порушено ДПТ
Звернутися колективно або індивідуально до суду для скасування ДПТ. У тому числі підключити громадські організації для такого звернення.
Активність громади є потужним інструментом тиску на органи влади та ефективним способом захисту своїх прав.
Суд першої інстанції відмовив у скасуванні ДПТ
Відмова суду першої інстанції не є остаточною. У тебе є право подати апеляційну скаргу до апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня оголошення (отримання повного тексту) рішення. У апеляції необхідно детально аргументувати, чому висновки суду першої інстанції є невірними, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, а також на наявні докази.
У т.ч., слід подивитись, підстави для відмови, проаналізувати їх разом з адвокатом, щодо перспективності подальшого оскарження у апеляційному порядку з подальшою перспективою оскарження у Верховному суді.
Також зверни увагу на те, чи суд дослідив усі обставини які викладені тобою у позові та чи надано правову оцінку судом наданим тобою доказам, судовій практиці з аналогічних справ.
Може ДПТ обмежити право на будівництво на власній земельній ділянці, і чи є це підставою для оскарження
Таке може бути. Детальний план території встановлює цілісну концепцію розвитку території, наприклад мікрорайону, що може включати обмеження на висотність, щільність забудови, функціональне призначення ділянок або навіть вилучення земель для суспільних потреб (дороги, парки). Якщо такі обмеження вводяться без достатніх підстав, порушують законні права власника або не відповідають генеральному плану, це є вагомою підставою для звернення до суду з вимогою про скасування чи зміну ДПТ.
Хто, окрім безпосередньо зацікавлених землевласників, має право оскаржити ДПТ у суді
Крім фізичних та юридичних осіб, чиї права безпосередньо порушені, оскаржити ДПТ можуть:
Органи прокуратури – у разі виявлення порушень закону, що завдають шкоди інтересам держави або громади.
Представники територіальної громади (наприклад, через громадські об'єднання або ініціативні групи) – якщо ДПТ ухвалено без належного громадського обговорення або він суперечить інтересам розвитку громади.
Члени територіальної громади, без прив’язки до того, чи порушено право власності такого члена.
Державні органи (наприклад, з питань екології, водних ресурсів, лісового господарства) – якщо ДПТ не враховує встановлених ними обмежень та вимог.
Громадські організації згідно до повноважень та статуту такої організації.
Оскарження ДПТ, якщо він був затверджений кілька років тому
Так, можна, оскаржити на протязі усього часу дії ДПТ.
З огляду на нормативний характер рішення про затвердження ДПТ, вимоги про дотримання шестимісячного строку звернення до суду (частина друга статті 122 КАС України) до такого акта не застосовуються, адже предметом контролю є загальнообов`язкові приписи, розраховані на багаторазове застосування, що виключає припинення можливості судового контролю через сплив строку звернення (постанова Верховного суду від 17.9.25 справа 540/1989/20).
Роль постанов Верховного суду у справах, щодо ДПТ
Постанови Верховного суд формують єдину судову практику і є орієнтиром для всіх інших судів. Наприклад, ВС по справам, щодо ДПТ неодноразово вказував на:
- обов'язковість проведення громадських обговорень;
- необхідність узгодження ДПТ з державними органами у сфері екології, охорони культурної спадщини тощо;
- недопустимість зменшення встановлених законом розмірів водоохоронних, природоохоронних зон через положення ДПТ;
- і т.д.
Судді нижчих інстанцій зобов'язані враховувати ці правові позиції при вирішенні конкретних спорів.
Можна вважати ДПТ незаконним, якщо він не містить конкретних термінів реалізації запланованих заходів
Ні, обов’язковість визначення термінів та їх дотримання не є обов’язковою умовою змісту ДПТ.
Якщо ДПТ передбачає будівництво об'єкта, що створює загрозу безпеці
Це пряма підстава для негайного оскарження. Необхідно:
Зібрати докази складних інженерно-геологічних умов (наприклад, висновки фахівців, дані геологічних досліджень).
Заявити у позові, що ДПТ не враховує обов'язкові вимоги безпеки, чим створює загрозу життю та здоров'ю людей, майну.
У разі необхідності, просити суд призначити судову експертизу для підтвердження цих загроз.
Скасовання ДПТ, якщо призводить до значного зниження ринкової вартості земельної ділянки
Саме по собі зниження ринкової вартості не є підставою для скасування, оскільки ДПТ – це інструмент планування в інтересах громади. Однак, якщо зниження вартості є наслідком порушення закону при його прийнятті (наприклад, незаконна зміна цільового призначення з "житлової забудови" на "комунально-складську" безпідставно), то це вже є вагомим аргументом для судового оскарження.
Відео бонус: Прокуратура против строй паспорта и общественного интереса
Оскарження ДПТ не передбачено створення необхідної інфраструктури для нової забудови
Так, це важлива підстава. ДПТ має бути збалансованим і передбачати розвиток супутньої інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури відповідно до планованої щільності та висотності забудови. Ігнорування цих вимог веде до погіршення якості життя мешканців, перевантаження існуючих мереж і є порушенням як державних будівельних норм (ДБН), так і законних інтересів територіальної громади.
Наслідки для посадових осіб при скасуванні ДПТ судом
Відсутні такі наслідки, оскільки ДПТ приймається депутатами згідно до рішення ради населеного пункту (області). Депутати не несуть відповідальність за свою діяльність, щодо прийнятих рішень, якщо не встановлено халатність, службову недбалість, отримання неправомірної вигоди або інших порушень у діях депутата.
Скасовано дозвільні документи на будівництво або містобудівні умова та обмеження - це є підставою для скасування ДПТ
Ні, оскільки ДПТ не залежить від наявності чи скасуванні дозвільних документів на будівництво або містобудівних умов та обмежень.
Можливо визнати такими, що не відбулися громадські слухання, щодо врахування громадських інтересів по внесенню змін до детального плану території
Так, можливо виходячи з наступного.
Пунктом 17 затвердженого 25.5.11 КМУ «Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні» №555 передбачено, що громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у разі порушень вимог цього Порядку та законодавства, зокрема через: безпідставне повернення пропозицій (зауважень), нездійснення реєстрації, невчасну реєстрацію або неправомірну відмову в реєстрації пропозицій (зауважень); недотримання посадовими особами встановлених строків під час організації та проведення громадських слухань; не оприлюднення, невчасне оприлюднення чи оприлюднення не в повному обсязі документів, передбачених для оприлюднення, під час громадських слухань; необґрунтовану відмову щодо врахування пропозицій (зауважень) у рамках громадських слухань; недотримання вимог цього Порядку щодо перевірки приналежності учасників громадських слухань до відповідної території та їх представництва; прийняття рішення під час громадських слухань щодо визнання їх такими, що не відбулися; інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги законодавства про проведення громадських слухань.
Рішення про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, може бути прийняте шляхом голосування учасників громадських слухань (не менше ніж дві третини голосів учасників громадських слухань) або замовником розроблення містобудівної документації.
Отже, громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у судовому порядку.
При цьому, право громадськості брати участь в обговоренні проектів містобудівної документації було б ілюзорним, якщо б в інших учасників містобудівних правовідносин не було обов`язку враховувати ці пропозиції. Обов`язок і порядок врахування таких пропозиції визначено у пункті 11 Порядку №555, за яким пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.
Порушення міської радою регламенту підчас голосування за рішення по затвердження ДПТ є підставою для скасування такого рішення
Певні порушення процедури прийняття рішення можуть бути підставою для його скасування, оскільки встановлене судами попередніх інстанцій голосування у непередбачений законом Про місцеве самоврядування та регламентом міської ради, а саме без належного встановлення та фіксації результатів голосування та ідентифікації депутатів, є грубим порушенням процедури прийняття рішення і могло вплинути на зміст прийнятого рішення (постанова Верховного суду від 25.8.25 справа 440/16197/23).
За таких обставин, рішення міської ради по затвердження ДПТ є протиправним.
ДПТ не передбачає безпосередніх змін чи перетворень території
Саме так, оскільки детальний план території як містобудівна документація на місцевому рівні не передбачає безпосередніх змін чи перетворень території, а лише визначає її планувальну організацію та розвиток, тобто встановлює містобудівні параметри для подальшого проектування (постанова Верховного суду від 22.9.25 справа 380/873/22).
ДПТ історичного ареалу потрібно погоджувати з органом охорони культурної спадщини
Не потрібно, тому що ДПТ є лише попереднім етапом у процесі реалізації містобудівної діяльності, натомість будь-які конкретні проекти будівництва, реконструкції чи інших перетворень у межах історичних ареалів населених місць підлягають окремому погодженню з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Такий підхід забезпечить дотримання балансу між правом органів місцевого самоврядування на планування розвитку території та обов`язком держави гарантувати належну охорону об`єктів культурної спадщини (постанова Верховного суду від 22.9.25 справа 380/873/22).
Відео допомога: ТЕХНИЧЕСКИЙ ПАСПОРТ - ОТМЕНА В СУДЕ
Кого саме стосується ДПТ
Детальний план стосується неперсоніфікованого кола суб`єктів, таких як органи державної влади, органи місцевого самоврядування, забудовники та інші суб`єкти містобудування, фізичні та юридичні особи. При цьому права та обов`язки, встановлені детальним планом території, мають регулятивний вплив на цих суб`єктів, незалежно від їхньої складу, що підкреслює його загальний характер.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, висловленою, зокрема, у постановах Верховного суду від 14 липня 2021 року у справі 260/20/19, від 06 жовтня 2021 року у справі 369/4091/15-а, від 28 липня 2022 року у справі 640/31850/20, від 15 травня 2024 року у справі 580/1763/19, від 28 травня 2024 року у справі 480/7612/22 та від 15 квітня 2025 року у справі 380/17921/23.
ДПТ підлягає стратегічній екологічній оцінці
Так, це передбачено абзацом 2 частини 1 статті 19 закону Про регулювання містобудівної діяльності, а саме: ДПТ розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
З якої дати є необхідним проведення стратегічної екологічної оцінки ДПТ
У випадку розроблення ДПТ та подання його на затвердження сільською, селищною, міською радою чи відповідною державною адміністрацією до 12 жовтня 2018, вимоги закону Про регулювання містобудівної діяльності, щодо проведення стратегічної екологічної оцінки детального плану території не застосовуються.
Тобто, вимоги наведеного закону про проведення стратегічної екологічної оцінки ДПТ застосовуються у випадку:
- розроблення ДПТ після 12 жовтня 2018, або
- подання проекту ДПТ на затвердження сільською, селищною, міською радою чи відповідною державною адміністрацією після 12 жовтня 2018.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного суду 13 квітня 2020 справа 160/2852/19 та від 15 липня 2021 справа 1.380.2019.004556.
Наслідки затвердження аналогічного повторного ДПТ
За обставин, коли раніше затверджений ДПТ вже визначив параметри аналогічного ДПТ іншого суб`єкта може створювати перешкоди для реалізації прав наведених суб’єктів (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного суду від 17.9.25 справа 540/1989/20).
ДПТ може змінити власника землі
Затвердження ДПТ не є розпорядженням земельною ділянкою, оскільки ДПТ є формою державного планування забудови території, управлінською діяльністю і не має на меті зміну власника (висновок Верховного суду сформульований у постанові від 05.03.2024 справа 320/4225/21).
ДПТ може змінити розміри прибережної захисної смуги
Затвердження містобудівної документації не впливає на правовий режим прибережної захисної смуги, який охороняється законом (висновок Верховного суду сформульований у постанові від 05.03.2024 справа 320/4225/21).
