Як захистити свої права у справах проти ТЦК: ключові юридичні поради. Випуск 1
Тисячі українців опиняються у ситуації, коли рішення ТЦК суттєво впливають на їхнє життя. Чи завжди ці рішення законні? Які твої права та як їх захистити? Відповіді на ці та інші запитання знайдеш у нашому першому випуску, присвяченому судовим справам проти ТЦК. А саме, будуть надані відповіді на наступні питання:
якщо ТЦК не повідомило військовозобов'язаного про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення - це є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, з підстав винесення з порушенням встановленої процедури;
за скільки днів ТЦК необхідно повідомити особу про місце і час розгляду справи по адміністративне правопорушення;
на ТЦК покладено обов'язок доказування обставини повідомлення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення;
особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи;
якщо розгляд справи про притягнення військовозобов'язанного до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210 КУпАП було проведено у його відсутності - це суперечить вимогам чинного законодавства і позбавило військовозобов'язаного можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі й права на захист;
оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності повинна містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти;
у судовому порядку може встановлюватись факт здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
що робити, якщо у червні 2024 притягнули військовозобовязаного до відповідальності, що не розшуканий з 26.11.12 не став на військовий облік по даний час та фактично не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних;
на користь кого тлумачаться всі сумніви у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за постановами ТЦК;
чи може слідчий через суд витребувати дані від оператора мобільного зв`язку про вхідні та вихідні з'єднання за номером телефону військовозобовязаного підозрюваного за статтею 336 кримінального кодексу, у т.ч. отримання повідомлень в період вчинення кримінального правопорушення;
ТЦК під час судового розгляду може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваної постанови;
постанова ТЦК повинна містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти;
може слідчий через суд відносно військовозобовязаного отримати інформацію про доходи, їх джерело надходження в наведений період часу, а також інформація про сплату податків для встановлення місцезнаходження військовозобов'язаного;
цифрові документи в застосунку ДІЯ мають юридичну силу, як їхні пластикові, паперові аналоги;
військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу;
слідчий суддя згідно пункту 2 стаття 206 КПК може постановити ухвалу, якою зобов'язати ТЦК доставити до слідчого судді військовозобовязаного який примусове затриманий та перебуває у ТЦК;
суд може доручити слідчому провести слідчі (розшукові) дії з метою встановлення місцезнаходження обвинуваченого військовозобовязаного, а саме встановити та допитати свідків з числа знайомих, сусідів та родичів обвинуваченого з приводу можливого його місцезнаходження, проходження військової служби, можливої загибелі, отримання поранень та проходження лікування у військовому госпіталі та вручити судову повістку про виклик на судове засідання;
які наслідки, якщо військовозобовязаного було викликано на розгляд його справи про адміністративне правопорушення менш ніж за три доби до такого розгляду;
зобов'язаний суд зупинити провадження у справі у разі перебування відповідача, у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
якщо оскаржувана постанова не була вручена військовозобовязаному у день її винесення та про порушення своїх прав військовозобов'язаний дізнався через п'ять днів при блокуванні банківського рахунку.
Ось вже починаю відповідати:
Якщо ТЦК не повідомило військовозобов'язаного про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення - це є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, з підстав винесення з порушенням встановленої процедури?
Саме так! Це є безумовною підставою для судового визнання постанови неправомірною, оскільки таке неповідомлення позбавило військовозобов'язаного прав, гарантованих Конституцією України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу і т.п.
Відтак, несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.18 справа 522/20755/16-а, від 30.09.19 справа 591/2794/17, від 06.02.20 справа 05/7145/16-а, від 21.05.20 справа 286/4145/15-а, від 31.03.21 справа 676/752/17 та від 25.05.22 справа 465/5145/16-а.
За скільки днів ТЦК необхідно повідомити особу про місце і час розгляду справи по адміністративне правопорушення?
Не пізніше ніж за три дні до дати розгляду ТЦК справи.
На ТЦК покладено обов'язок доказування обставини повідомлення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення?
Так, саме на уповноважену особу ТЦК покладено такий обов'язок. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже, робить це право недієвим. Таке повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.21 справа 676/752/17, від 21.03.19 справа 489/1004/17, від 30.01.20 справа 308/12552/16-а та у справі 482/9/17 та від 06.02.20 справа 205/7145/16-а.
ВІДЕО БОНУС: Консультация по ТЦК, задержанию, штрафу, повесткам, криминалу, судам, водительским правам и т.д.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи?
Так, оскільки це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, у т.ч. щодо висловлення заперечень, надання доказів, захист від обвинувачення, тощо.
Якщо розгляд справи про притягнення військовозобов'язанного до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210 КУпАП було проведено у його відсутності - це суперечить вимогам чинного законодавства і позбавило військовозобов'язаного можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі й права на захист?
Потрібно виходити із того, чи військовозобов'язаний був завчасно і належним чином повідомлений про такий розгляд або ні. У разі неповідомлення і як наслідок проведення розгляду без військовозобов'язаного - це не тільки суперечить вимогам чинного законодавства, але й позбавило останнього можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі й права на юридичний захист.
Оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності повинна містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти?
Так! Тому що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення (постанови) таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань (інформації) на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. А це вже виключає вину військовозобовязаного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
У судовому порядку може встановлюватись факт здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особою з інвалідністю I групи?
За таких обставин згідно з частиною другою статті 315 Цивільно процесуального кодексу такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні, оскільки нормами законодавства передбачено позасудове встановлення факту здійснення заявником постійного догляду за особою з інвалідністю I групи та визначається прямо законом «Про соціальні послуги». Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 10.04.19 справа 320/948/18 та 18.10.24 справа 148/524/23.
Що робити, якщо у червні 2024 притягнули військовозобовязаного до відповідальності, що не розшуканий з 26.11.12 не став на військовий облік по даний час та фактично не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних?
Звертатися до суду для оскарження таких дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки військовозобов'язаний не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП з 26.11.12, бо норма ч.3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19.05.24, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку. У даному випадку притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе, бо закон, який погіршує становище, немає ретроспективної дії. Тож немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення ч.3 ст. 210 КУпАП.
На користь кого тлумачаться всі сумніви у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за постановами ТЦК?
Згідно статті 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться виключно на користь особи, яка притягається до відповідальності. При цьому, відповідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно особи не могло бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. А як сам розумієш, сумніви не підтверджують події складу адміністративного правопорушення.
Чи може слідчий через суд витребувати дані від оператора мобільного зв`язку про вхідні та вихідні з'єднання за номером телефону військовозобовязаного підозрюваного за статтею 336 кримінального кодексу, у т.ч. отримання повідомлень в період вчинення кримінального правопорушення?
Авжеж може витребувати такі дані, якщо у ході досудового розслідування буде встановлено мобільний номер телефону і не встановлено місце перебування особи, яка може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення.
Тоді буде обгрунтована необхідність в отриманні через суд даних від оператора мобільного зв`язку про вхідні та вихідні з'єднання, отримання повідомлень в період вчинення кримінального правопорушення. Як наслідок виникає необхідність в отриманні тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться у володінні оператора мобільного зв'язку, а саме: роздруківок, які містять інформацію щодо деталізації з`єднань, а саме: щодо дати, часу і тривалості вхідних та вихідних телефонних з`єднань, з посиланням на ретранслятор та прив'язку до базових станцій, із зазначенням їх адреси, а також адресу місцеперебування абонента у момент кожного вхідного та вихідного телефонного з'єднання із зазначенням типу з`єднання, ідентифікатора (IMEI та IMSI) та вхідних та вихідних SMS повідомлень, і інформацію про GPRS трафіки, з урахуванням нульових з`єднань вказаних абонентів,в період часу, щодо абонентського номеру. Адреси розташування та ідентифікуючі ознаки базових станцій, які забезпечували зв'язок кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг абонентів. За наявності контрактної угоди (або відповідної реєстрації) з абонентами надати відомості про його особу. Місцезнаходження абоненту з абонентським номером. Фінансові операції з зарахування, поповнення, переведення та виведення грошових коштів з використанням абонентського номеру мобільного телефону, з зазначенням отримувача грошових коштів, суми транзакцій, дати та часу виконання.
ВІДЕО ДОПОМОГА: РАЗБОР ПОСТАНОВЛЕНИЯ ТЦК О НАЛОЖЕНИИ ШТРАФА / СУД ОТМЕНА
В адміністративних справах про відміну постанови ТЦК, на кого покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення?
Такий обов'язок покладається на відповідача, тобто ТЦК як суб'єкта владних повноважень. Це передбачено частиною 2 статті 77 кодексу адміністративного судочинства встановлено.
ТЦК під час судового розгляду може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваної постанови?
Слід зазначити, що при прийнятті постанови, остання повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень (ТЦК) не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли доведе, що ТЦК було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття постанови, але вони не були отримані з незалежних від ТЦК причин.
Постанова ТЦК повинна містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти?
Так, повинна містити. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення ТЦК не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Може слідчий через суд відносно військовозобовязаного отримати інформацію про доходи, їх джерело надходження в наведений період часу, а також інформація про сплату податків для встановлення місцезнаходження військовозобов'язаного?
Так, може, якщо іншим способом слідчому неможливо здобути необхідні відомості та отримати тимчасовий доступ до документів шляхом їх вилучення чи вилучення їх копій.
Для цього слідчий повинен звернутися до суду з відповідним клопотанням у якому просити надати дозвіл слідчому на тимчасовий доступ до документів із можливістю вилучення їх копій, а саме: інформацію про отримані військовозобов'язаним, доходи, їх джерело надходження в визначений період часу, а також інформація про сплату військовозобов'язаним податків.
Цифрові документи в застосунку ДІЯ мають юридичну силу, як їхні пластикові, паперові аналоги?
Так, юридична сила таких документів є однаковою. Це у тому числі визначено пунктом 12 частини 1 статті 3 закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», е-паспорт - паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності).
Крім того, пунктом 2 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється) в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.24 р. № 559.
Тобто військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється) як в електронній, так і в паперовій формі, за формою, затвердженою цим порядком.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу?
Так, військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу (п. 9 Порядку № 559).
ВІДЕО У ТЕМУ: Полиция останавливает машину, дальше работает ТЦК
Слідчий суддя згідно пункту 2 стаття 206 КПК може постановити ухвалу, якою зобов'язати ТЦК доставити до слідчого судді військовозобовязаного який примусове затриманий та перебуває у ТЦК?
З аналізу наведеної статті можна зробити висновок, що виключно у рамках кримінального провадження слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави у встановленому кримінально процесуальним кодексом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 206 КПК, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відтак, звертаючись до суду з відповідною заявою у рамках розглянутої статті вбачається, що правовідносини виходять із норм КПК, при цьому, до заяви слід долучити доказа того, що військовозобовьязанного незаконно затримано працівниками ТЦК та СП, та тих обставин, що останній незаконно утримується за певною адресою.
У протилежному випадку, суд буде виходити із того, що твердження заявника про незаконне затримання не буде відповідати дійсності, а є явно надуманим та таким, що перешкоджають здійсненню призову громадян на військову службу під час мобілізації, оскільки призов громадян на військову службу під час мобілізації не є позбавленням особи права на свободу та особисту недоторканність, гарантоване Конституцією України, а є обов'язком громадянина України на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а відтак підстав для розгляду заяви у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 206 КПК України, немає.
Суд може доручити слідчому провести слідчі (розшукові) дії з метою встановлення місцезнаходження обвинуваченого військовозобовязаного, а саме встановити та допитати свідків з числа знайомих, сусідів та родичів обвинуваченого з приводу можливого його місцезнаходження, проходження військової служби, можливої загибелі, отримання поранень та проходження лікування у військовому госпіталі та вручити судову повістку про виклик на судове засідання?
Так, може доручити органу досудового розслідування слідчому управлінню Національної поліції провести слідчі (розшукові) дії з метою встановлення місцезнаходження обвинуваченого, а саме встановити та допитати свідків з числа знайомих, сусідів та родичів обвинуваченого з приводу можливого його місцезнаходження, проходження військової служби, можливої загибелі, отримання поранень та проходження лікування у військовому госпіталі та вручити судову повістку про виклик на судове засідання
Які наслідки, якщо військовозобовязаного було викликано на розгляд його справи про адміністративне правопорушення менш ніж за три доби до такого розгляду?
У такому випадку військовозобов'язаний де-факто вчасно не був повідомлений про дату час та місце розгляду справи, що є підставою для скасування прийнятої постанови про адміністративне правопорушення.
Зобов'язаний суд зупинити провадження у справі у разі перебування відповідача, у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції?
Так, це зупинення передбачено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 цивільно процесуального кодексу. А тому суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Оскільки відповідач у справі перебуває у складі ЗСУ, провадження у справі слід зупинити до припинення його перебування у складі ЗСУ.
Якщо оскаржувана постанова не була вручена військовозобовязаному у день її винесення та про порушення своїх прав військовозобов'язаний дізнався через п'ять днів при блокуванні банківського рахунку?
Це дає право військовозобовязаному звернутися до суду та просити поновити пропущений строк на судове оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Поважність пропуску строку зумовлена тим, що постанова не була вручена військовозобов'язаному у день її винесення.
