Виконавче провадження таїть у собі чимало ризиків для боржника. Незнання своїх прав може призвести до неприємних наслідків, таких як арешт майна або обмеження у правах. Тому важливо розуміти, як працює ця процедура і як захистити себе від неправомірних дій виконавчої служби, приватного виконавця. 

Зміст:

  • види та порядок запровадження тимчасових заборон;

  • включення інформації про боржника до Єдиного реєстру боржників;

  • опис та накладення арешту на майно боржника;

    Відключити

  • розшук майна;

  • розшук боржника;

  • привід боржника;

  • примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника;

  • тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України;

    Відключити

  • оскарження арештів та заборон: позасудовий і судовий порядок.

Види та порядок запровадження тимчасових заборон

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» (далі — Закон), державні та приватні виконавці мають право застосовувати засоби примусу для забезпечення виконання виконавчих документів - це передбачає введення певних тимчасових заборон і обмежень для боржника, з метою впливу на нього та реального стягнення боргу. До таких обмежень належать:

  • заходи майнового характеру: включення інформації про боржника до Єдиного реєстру боржників; розшук майна боржника, його опис та арешт;

    Відключити

  • примусове входження до житла іншого володіння боржника;

  • тимчасова заборона на виїзд боржника за кордон.

Раніше зазначені тимчасові обмеження оформлюються виконавцем у вигляді відповідної постанови, яка надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення (абзац 3 частини 1 статті 28 Закону). Такі постанови направляються до відповідних органів для виконання.

При цьому, постанови, дії або бездіяльність виконавця та інших посадових осіб виконавчої служби можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів (частина 5 статті 74 Закону).

Виникнення та виконання цих заходів (а т.ч. постанов) можна відстежувати (як правило частково) у т.ч. через:

- застосунок “ДІЯ”;

- автоматизовану систему виконавчого провадження, в т.ч. через особистий кабінет боржника, доступ до реєстру, кабінету здійснюється через Інтернет;

- Єдиний реєстр боржників, доступ через Інтернет.

Як довго можуть діяти такі заборони?

Відповідь: до того часу поки не буде:

  1. повністю погашений борг і тим самим буде завершено виконавче провадження;

  2. поки таку заборону не буде скасовано виконавцем;

  3. до отримання рішення суду про скасування такої заборони.

Чи можна їх оскаржити під час дії?

Відповідь: так, про це буде мова далі у даній статті.

ВІДЕО БОНУС: ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ – ЦЕ ПРОСТО: ПОРЯДОК, СТРОКИ, МІСЦЕ ВИКОНАННЯ, СУД ЗАХИСТ

Включення інформації про боржника до Єдиного реєстру боржників

Важливим моментом щодо наявності запису про боржника у відповідному Єдиному реєстрі боржників є те, що будь-яка угода щодо майна боржника, включеного до реєстру, може бути визнана недійсною (частина 4 статті 9 Закону). Нотаріуси при цьому мають право відмовити у проведенні нотаріальних дій, якщо особа включена до цього реєстру (пункт 8-1 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат»).

Як бачиш, наявність записа про борджника у вказаному реєстрі є серйозним тягарем для останнього, що спонукає до погашення боргу.

Як довго інформація про боржника зберігається в реєстрі?

Відповідь: до того часу поки не буде:

  1. повністю погашений борг і тим самим буде завершено виконавче провадження;

  2. поки такий запис не буде скасовано виконавцем;

  3. до отримання рішення суду про скасування такого запису.

Чи можна видалити інформацію з реєстру достроково?

Відповідь: можна: (виконавцем) або (2) у судовому порядку.

Опис та накладення арешту на майно боржника

Якщо боржник не погашає заборгованість, виконавець може звернути стягнення на його майно, що передбачає його опис і арешт. До такого майна у т.ч. належить:

  • кошти на рахунках боржника;

  • транспортні засоби;

  • нерухомість (квартири, будинки, земельні ділянки);

  • побутові речі (телевізори, побутова техніка тощо).

Виконавець під час виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати його, передавати на зберігання або реалізовувати в порядку, встановленому законодавством (пункт 6 частина 3 статті 18 Закону). Арешт майна може бути накладений як під час відкриття виконавчого провадження, так і на етапі здійснення інших виконавчих дій. Це відбувається шляхом:

  • винесення постанови про арешт коштів і цінностей боржника, що зберігаються на рахунках у банках чи інших фінансових установах;

  • винесення постанови про арешт готівкових коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

  • винесення постанови про арешт майна боржника та заборону на його відчуження;

  • проведення опису майна боржника та накладення арешту.

Опис здійснюється за місцем проживання або реєстрації боржника чи за місцезнаходженням майна.

Виявлені під час опису майна цінні папери, ювелірні вироби та інші цінності підлягають обов’язковій фіксації в акті опису та арешту. Та не пізніше ніж наступного робочого дня таке майно вилучається, та передається на зберігання до установ Національного банку України. Вартість такого майна визначається за ринковими цінами на дату складення акта опису. Для оцінки транспортних засобів, нерухомості та суден залучається суб’єкт оціночної діяльності, який здійснює свою діяльність згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінене майно підлягає продажу. Кошти, отримані від реалізації, спрямовуються на погашення боргу стягувача відповідно до законодавства. Після повного погашення боргу виконавче провадження завершується.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець направляє до банків, інших фінансових установ та органів, що здійснюють реєстрацію майна, у день винесення постанови (частина 4 статті 56 Закону).

Арешт на рухоме майно, яке не потребує державної реєстрації, накладається виключно після його опису. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону, арешт майна накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, за винятком випадків, коли в заяві стягувача вказані банківські рахунки боржника. У такому випадку виконавець одразу після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на ці кошти. Якщо в заяві стягувача вказано конкретне майно боржника, виконавець перевіряє наявність такого майна в державних реєстрах і накладає на нього арешт.

Після арешту майна виконавець може заборонити боржнику розпоряджатися або користуватися ним. Якщо порушуються встановлені обмеження, зберігач (боржник або інша особа, на яку покладено обов’язок зберігання) несе відповідальність за порушення.

Виконавець визначає вартість майна за ринковими цінами на момент опису. Якщо опису підлягають транспортні засоби чи нерухомість, для оцінки може залучатися суб'єкт оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Описане та оцінене майно передається на реалізацію. Кошти від реалізації спрямовуються на задоволення вимог стягувача. Після повного задоволення вимог виконавче провадження закінчується.

Таким чином, процес опису та арешту майна є одним з ефективних способів забезпечення виконання судових рішень.

Підстави для зняття арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, визначені у статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», до яких належать:

  • отримання від банку підтвердження, що на кошти на рахунку не може бути накладено стягнення;

  • надходження суми коштів на рахунок виконавчої служби, достатньої для задоволення вимог усіх стягувачів, а також сплати виконавчого збору, витрат та штрафів;

  • отримання документів, що підтверджують повний розрахунок за майно, придбане на електронних торгах;

  • наявність експертного висновку про недоцільність або неможливість реалізації арештованого майна через значний ступінь зносу або пошкодження;

  • відсутність письмової заяви стягувача про бажання залишити нереалізоване майно за собою протягом 10 робочих днів;

  • отримання судового рішення про скасування забезпечувальних заходів;

  • погашення заборгованості за періодичними платежами, якщо рішення може бути виконано без звернення стягнення на майно;

  • підтвердження наявності достатніх коштів на рахунках боржника для виконання рішення;

  • судове рішення про зняття арешту (частина 5 статті 59 Закону);

  • отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.

ВІДЕО БОНУС: ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ: ДОЗВОЛЕНІ ТА ЗАБОРОНЕНІ ДІЇ

Розшук майна

Виконавець має право здійснювати дії для розшуку майна боржника (стаття 36 Закону), для цього він може:

  • отримувати безкоштовно від державних органів, підприємств та інших установ необхідні пояснення, довідки та інформацію, включаючи конфіденційну;

  • безперешкодно входити на земельні ділянки, у приміщення, сховища та інші володіння боржника — юридичної особи, проводити огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

  • у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією.

Виконавець також має доступ до інформації про майно, доходи та фінансові активи боржників, що міститься у державних базах даних та реєстрах, включаючи електронні. Порядок доступу до цієї інформації визначається Міністерством юстиції разом з державними органами, які ведуть відповідні реєстри.

Витрати, пов’язані з розшуком майна боржника та його зберіганням, стягуються з боржника.

Як боржник може ускладнити розшук свого майна?

Відповідь: приховати його; переписати на іншу особу; розібрати на частини (наприклад авто); у деяких випадках оформити на таке майно договір застави (іпотеку) на користь третьої особи; у судовому порядку поділити майно у порядку поділу майна подружжя і т.п.

Які ризики для боржника пов'язані з приховуванням майна від виконавця?

Відповідь: штраф; тимчасова заборона на виїзд та примусове входження до житла або іншого майна боржника і т.п.

Розшук боржника

Частинами 1, 2 статті 36 Закону передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

При цьому, розшук може бути оголошений за місцем виконання рішення, останнім відомим місцем проживання боржника або за місцезнаходженням його майна чи місцем перебування стягувача.

Чи може боржник сам ініціювати контакт з виконавцем?

Відповідь: так, особисто з'явитися до нього або зателефонувати, написати на електронну пошту або Укрпоштою. Також це можно зробити через представника боржника.

Які наслідки ухилення від виконавця?

Відповідь: отримання судового: розшуку, приводу або тимчасового покидання держави.

Привід боржника

Привід здійснюється у випадку, коли в позасудовому порядку виконавець надсилає (вручає) боржнику письмове повідомлення з вимогою з'явитися до виконавця. Факт отримання цього повідомлення має бути підтверджений підписом боржника на відповідному документі (виклику). Якщо боржник, попри це, ігнорує виклик, виконавець має право згідно зі статтею 438 Цивільного процесуального кодексу та абзацу 2 пункту 14 частина 3 стаття 18 звернутися до суду з поданням про винесення ухвали на привід — примусове доставлення боржника до виконавця за допомогою поліції.

Суд розглядає таке подання протягом десяти днів.

Які права має боржник під час приводу?

Відповідь: ті права які визначені у Конституції, Законі, Закону України “Про національну поліцію” і т.д. з урахуванням застосування приводу.

ВІДЕО В ТЕМУ: Привод должника в исполнительном производстве

Примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника

Це один з крайніх заходів, до якого може вдатися виконавець у процесі виконання рішення суду, коли боржник ухиляється від виконання своїх обов'язків. Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 18 Закону:

  • за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення;

  • безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

Судовий розгляд:

  • подання про примусове проникнення розглядається судом за місцезнаходженням житла або іншого володіння боржника, а не судом, який видав виконавчий документ (такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.18 справа 545/3611/17-ц). Для отримання дозволу на примусове проникнення виконавець повинен довести такі факти:

  • боржник достовірно знає про виконавче провадження і не виконує свої обов'язки;

  • боржник перешкоджає виконавчим діям, зокрема не надає доступ до майна;

  • майно належить боржнику або він має право його використовувати;

А недотримання цього порядку може призвести до відмови суду в задоволенні подання виконавця (постанова Верховного Суду справи №826/10431/17).

Тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України

У разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (це передбачено пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону).

Як бачиш, наявність боргу рано чи пізно може призвести до того, що виконавець звертається до суду та отримує вищенаведену тимчасову заборону на боржника покидати Україну. За певних обставин у разі необхідності, таку заборону також можна скасувати у суді.

Як оскаржити обмеження у праві виїзду?

Відповідь: начальнику виконавця або до суду.

Чи може боржник зняти обмеження за власний рахунок?

Відповідь: так, шляхом:

  1. повністю погашення боргу і тим самим буде завершено виконавче провадження;

  2. поки таке обмеження не буде скасовано виконавцем;

  3. отримання рішення суду про скасування такого обмеження.

ВІДЕО ДОПОМОГА: Суди не скасовують тимчасове обмеження виїзду? Лайфхаки та судова практика адвоката

Оскарження арештів та заборон: позасудовий і судовий порядок

Якщо боржник вважає, що його права порушено під час виконання виконавчих дій, він може оскаржити дії виконавця:

  • позасудовий порядок — звернення зі скаргою до начальника відділу виконавчої служби, якому підпорядкований виконавець.

  • судовий порядок — подання скарги або позову до суду на дії (бездіяльність) виконавця, у т.ч. зокрема арешти та заборони.

Оскарження дій виконавця можливе протягом 10 робочих днів з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.

Де шукати боржнику інформацію про свої права та обов'язки?

Відповідь: у Конституції, Цивільному кодексі та Законі України “Про виконавче провадження”.

боржниквиконавче провадженнястягувачвиконавецькредит