Незаконне залишення військово-лікарської комісії (ВЛК)
Одним із проявів такого ухилення є самовільне залишення військово-лікарської комісії (ВЛК). Цей вчинок має як юридичні, так і соціальні наслідки, а тому потребує детального розгляду.
Втеча з ВЛК – це не просто адміністративне порушення, а скоріше прояв більш глибоких проблем, пов’язаних із ставленням громадян до військового обов’язку, станом здоров’я призовників, ефективністю роботи військово-лікарських комісій та ТЦК.
Лише повна і об’єктивна ВЛК дозволяє виявити захворювання, які можуть загостритися під час служби, і відстрочити або звільнити від неї військовозобов'язаного. Оскільки тільки за умови проведення повної і об’єктивної ВЛК можна забезпечити справедливе розподілення військового обов’язку між призовниками. А призовники, які мають хронічні захворювання або інші обмеження за станом здоров’я, можуть не бути повністю придатними до військової служби, а тому стають можуть додатковим навантаженням для військової частини і війська зокрема.
Застереження: наведена у статті інформація є загальною і не є юридичною консультацією. Для отримання детальної інформації щодо правових наслідків ухилення від проходження військово-лікарської комісії слід звернутися до кваліфікованого адвоката.
Стаття складена у питаннях на наступні відповіді:
наслідки неявки на ВЛК за направленням;
яка відповідальність, якщо піти з ВЛК не завершивши проходження;
можуть посадити за непроходження ВЛК;
правда, що скоро направлення на проходження ВЛК будуть надсилати через "Резерв+"
причини, які спонукають військовозобов'язаного втекти з військово-лікарської комісії;
юридичні наслідки втечі з ВЛК;
як втеча з військово-лікарської комісії може вплинути на подальше життя військовозобов'язаного;
які заходи може вчинити начальник ТЦК стосовно того, хто втік з ВЛК;
може втеча з ВЛК бути пов’язана з незгодою з результатами медичного огляду;
як страх перед військовою службою може вплинути на рішення про втечу з ВЛК;
чи можуть соціальні або сімейні обставини стати причиною втечі з військово-лікарської комісії (ВЛК);
чи може втеча з ВЛК бути кваліфікована як дезертирство за чинним законодавством;
які додаткові статті можуть бути застосовані в залежності від обставин втечі з ВЛК;
який строк притягнення до адміністративної відповідальності особи, які вчинила втечу з ВЛК;
наскільки часто трапляються випадки втечі з військово-лікарських комісій;
фактори, що впливають на можливість втечі з ВЛК;
чому важко оцінити масштаби проблеми втечі з ВЛК;
які заходи вживаються для запобігання втечам з військово-лікарських комісій;
чи є гуманніші альтернативи для зменшення (припинення) втеч з ВЛК;
як організовано розшук осіб, які втекли з військово-лікарської комісії (ВЛК);
які альтернативні дії (альтернатива розшуку) можуть вживатися щодо втікачів з ВЛК;
чому важливо розуміти відсутність на законодавчому рівні можливості розшуку військовозобов'язаного який ухилився від проходження ВЛК;
яка ефективність заходів щодо розшуку та затримання осіб, які втекли з ВЛК;
можуть свідки втечі військовозобов'язаного з ВЛК нести відповідальність;
як органи влади реагують на випадки втечі з військово-лікарської комісії;
які докази необхідні для підтвердження факту втечі військовозобов'язаного;
які можуть бути наслідки відсутності доказів втечі військовозобов'язаного з ВЛК;
які заходи захисту може вжити військовозобов'язаний, який втік з ВЛК;
чому важливо втікачу звернутися за юридичною допомогою;
як можна покращити процедуру проходження ВЛК, щоб зменшити кількість випадків втечі.
Ось вже і відповіді:
Наслідки неявки на ВЛК за направленням?
Неявка на ВЛК за направленням може призвести до таких правових наслідків:
повторний виклик (обстеження): обов'язкове повторне направлення військовозобов'язаному направлення на проходження ВЛК;
адміністративна відповідальність: притягнення до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством, а саме частина 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме накладення штрафу у розмірі від 17 тисяч гривень до 25,5 тисяч;
розшук у системі “Оберіг”;
за зверненням начальника ТЦК до поліції, здійснюється у разі виявлення військовозобов'язаного адміністративне затримання (стаття 260 КУпАП) з послідуючим примусовим доставленням до ТЦК;
суд з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації (стаття 27 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”);
проблеми з працевлаштуванням, оскільки буде відсутній належний військово - обліковий документ (відсутність оновлених даних у ТЦК);
у деяких випадках може виникнути цивільно-правова відповідальність, наприклад, за матеріальний збиток, завданий внаслідок втечі.
Яка відповідальність, якщо піти з ВЛК не завершивши проходження?
Якщо особа самовільно залишає військово-лікарську комісію до її завершення (не пройшовши) - це вважається порушенням законодавства України про оборону. За таке правопорушення передбачена адміністративна відповідальність згідно з частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за таке порушення передбачений штраф у розмірі від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень.
Також можливий у подальшому суд з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
ВІДЕО БОНУС: УКЛОНЕНИЕ ОТ ПРИЗЫВА НА ВОЕННУЮ СЛУЖБУ ВО ВРЕМЯ МОБИЛИЗАЦИИ / СТАТЬЯ 336 КРИМИНАЛЬНОГО КОДЕКСА
Можуть посадити за непроходження ВЛК?
Ні, безпосередньо за не проходження військово-лікарської комісії не можуть позбавити волі.
Чому?
Відсутність прямої кримінальної відповідальності: У кримінальному законодавстві немає окремого кримінального злочину за непроходження ВЛК.
Кримінально караним згідно статті 336 кримінального кодексу є саме ухилення від військової служби, коли особа, визнана ВЛК придатною до військової служби, отримала повістку на відправку до частини (бойову повістку) і не з'явився за даною повісткою.
Правда, що скоро направлення на проходження ВЛК будуть надсилати через "Резерв+"?
Так, дійсно, існує інформація про те, що Міністерство оборони розглядає можливість надсилання повісток на проходження військово-лікарської комісії через мобільний додаток "Резерв+". Це дозволило б спростити процедуру направлення / вручення та зменшити навантаження на ТЦК.
Однак, важливо розуміти декілька нюансів:
Це ще не факт: наразі це скоріше ідея, ніж реалізована функція. Офіційних нормативних документів, які б регулювали цей процес, ще немає.
Добровільність: навіть якщо така функція з'явиться, вона швидше за все буде носити добровільний характер. Тобто, ти сам зможеш обрати, хочеш отримувати повістку через додаток чи віддаєш перевагу особистому візиту до військкомату.
Технічні нюанси: для реалізації цієї ідеї необхідно розробити відповідні технічні рішення і внести зміни до законодавства. Це може зайняти певний час.
Що це означає для тебе?
Слідкуй за оновленнями: якщо тебе цікавить ця можливість, рекомендую періодично перевіряти інформацію на офіційних сайтах Міністерства оборони та в додатку "Резерв+".
Висновок: ідея про направлення на проходження ВЛК через "Резерв+" є перспективною ініціативою і може значно спростити процес для військовозобов'язаних. Однак, поки це лише плани, і для їх реалізації знадобиться час.
Причини, які спонукають військовозобов'язаного втекти з військово-лікарської комісії?
Наведу найрозповсюдженіші:
Небажання служити: найпоширеніша причина і пряме небажання виконувати військову службу.
Суб'єктивність ВЛК: поширена думка, що ВЛК проходять дуже швидко (за 15 хвилин), що може свідчити про необ'єктивне оцінювання стану здоров'я, аналізів, наявних хвороб, медичної документації і т.п.
Поганий стан здоров'я військовозобов'язаного: реальні проблеми зі здоров'ям, які можуть бути не враховані під час швидкого огляду.
Відсутність необхідних медичних документів у наявності військовозобов'язаного та ВЛК: неможливість підтвердити свої захворювання медичними довідками під час проходження ВЛК.
Відсутність кримінальної відповідальності: також є стимулом для військовозобов'язаного.
ВІДЕО У ДОПОМОГУ: ЗАДЕРЖАНИЕ ПОЛИЦИЕЙ ПРИ МОБИЛИЗАЦИИ И ДОСТАВКА В ТЦК
Юридичні наслідки втечі з ВЛК?
Адміністративна відповідальність: підлягає застосуванню частина 3 статті 210-1 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу.
Адміністративне затримання: у деяких випадках можливе адміністративне затримання поліцією для доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
Розшук: поліція може розшукувати особу, яка ухиляється від виконання військового обов'язку (хоча на сьогодні на законодавчому рівні розшук відсутній відносно осіб які втекли з ВЛК).
Примусова доставка до ТЦК: після адміністративного затримання особу можуть примусово доставити до ТЦК якщо від начальника ТЦК надійне до поліції відповідне звернення з проханням провести відповідну дію.
Суд з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації (стаття 27 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”).
Усі перелічені наслідки можливо оскаржити військовозобов'язаному до суду.
Додаткові фактори та нюанси:
Кримінальна відповідальність відсутня, оскільки остання наступає за статтею 336 кримінального кодексу виключно у випадку проходження ВЛК та визнання придатним до служби з отриманням відповідної бойової повістки про відправку до військової частини. При цьому кількість втеч з ВЛК не впливає на настання кримінальної відповідальності.
Як втеча з військово-лікарської комісії може вплинути на подальше життя військовозобов'язаного?
Військовозобов'язаному доведеться бути більш обережним, щоб не потрапити до ТЦК та поліції. Також такій особі загрожує:
- адміністративне затримання та доставка до ТЦК;
- у деяких випадках суд з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації (стаття 27 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”).
Які заходи може вчинити начальник ТЦК стосовно того, хто втік з ВЛК?
Стаття 27 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” говорить, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п’яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом (далі - вимога).
Днем вручення вимоги є:
1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.
У разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.
Може втеча з ВЛК бути пов’язана з незгодою з результатами медичного огляду?
Як правило, саме так і виходить і обумовлено наступним:
результат (діагноз), поставлений під час ВЛК, є помилковим або занижує реальний стан здоров’я військовозобов'язаного;
стан здоров’я взагалі не дозволяє проходити військову службу;
тиск з боку ТЦК, інших осіб, що вплинуло на результат (діагноз) ВЛК;
і т.п.
Як страх перед військовою службою може вплинути на рішення про втечу з ВЛК?
Страх перед військовою службою є одним з найпоширеніших мотивів, які спонукають призовників до втечі з військово-лікарської комісії (ВЛК). Цей страх може бути пов’язаний з різними факторами:
Невідомість: Для багатьох чоловіків військова служба є чимось невідомим і лякаючим. Вони можуть боятися фізичних навантажень, дисциплінарних стягнень, обмеження особистої свободи тощо.
Соціальна ізоляція: Військова служба передбачає відрив від звичного оточення, родини та друзів. Для багатьох людей це може бути дуже складним випробуванням.
Травматичний досвід: Якщо призовник або хтось із його близьких вже мав негативний досвід взаємодії з військовими, це може посилити його страх перед службою.
Психологічні проблеми: Люди, які мають психологічні проблеми, такі як депресія, тривога або посттравматичний стресовий розлад, можуть більш гостро переживати перспективу військової служби.
Як страх впливає на рішення про втечу:
Уникнення конфронтації: Втеча з ВЛК дозволяє уникнути прямого зіткнення з проблемою і відстрочити прийняття важливого рішення.
Самозбереження: Страх перед небезпекою для життя або здоров’я під час військової служби може спонукати призовника до втечі.
Бажання зберегти звичний спосіб життя: Багато чоловіків не готові відмовитися від своїх планів на майбутнє, таких як навчання, кар’єра, особисте життя.
Важливо розуміти, що страх перед військовою службою – це нормальна реакція. Однак, втеча з ВЛК не є вирішенням проблеми. Вона може призвести до серйозних наслідків, таких як адміністративна відповідальність, суди (не кримінальні) проблеми з працевлаштуванням та соціальна ізоляція.
ВІДЕО ПОМІЧ: ОТМЕНА ШТРАФОВ ТЦК
Чи можуть соціальні або сімейні обставини стати причиною втечі з військово-лікарської комісії (ВЛК)?
Саме так, ці обставини часто стають вирішальними факторами, які спонукають чоловіка втекти з військово-лікарської комісії. До них можна віднести:
Матеріальні труднощі: Сім’я може опинитися у скрутному фінансовому становищі, і заробіток призовника є критично важливим для її утримання.
Догляд за родичами: Призовник може бути єдиним чоловіком, який може доглядати за хворими або літніми родичами.
Виховання дітей: Якщо призовник є батьком або опікуном малолітніх дітей, він може боятися залишити їх без нагляду.
Соціальна неадаптованість: Деякі люди можуть відчувати труднощі з адаптацією до нових соціальних умов, які характерні для військової служби.
Страх перед самотністю: Військова служба часто пов’язана з розлукою з рідними та друзями, що може бути особливо важко для людей, які цінують сімейні стосунки.
Конфлікти в сім’ї: Напружені відносини в сім’ї або конфлікти з близькими можуть спонукати призовника до втечі, щоб уникнути подальших проблем.
Отже, соціальні та сімейні обставини відіграють важливу роль у прийнятті рішення про втечу з ВЛК. Для того, щоб запобігти таким ситуаціям, необхідно враховувати індивідуальні особливості кожного призовника та надавати йому необхідну соціальну підтримку.
Чи може втеча з ВЛК бути кваліфікована як дезертирство за чинним законодавством?
Не може, відсутня стаття у кримінальному кодексі про таку втечу. При цьому, дезертирство - це зовсім інше юридичне поняття з зовсім іншим складом правопорушення, про що прям говорить відповідна стаття 408 кримінального кодексу, яка регулює це питання: дезертирство - це самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби. Тобто, цей злочин пов'язаний з особою яка вже є військовим, але ухиляється від виконання військового обов'язку.
При цьому, людина яка не пройшла ВКЛ, а тому не визнана придатною / частково придатною до військової служби, відтак не отримала статусу “військового”, згідно до чого не підпадає під наведену вище статтю.
Які додаткові статті можуть бути застосовані в залежності від обставин втечі з ВЛК?
За загальним правилом, за самовільне залишення військово-лікарняної комісії передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Це означає, що особу, яка втекла можуть притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї штраф.
Хоча на перший погляд може здатися, що така втеча схожа на дезертирство, яке карається кримінальним кодексом, проте юридично це різні правопорушення, а тому додаткові статті з кримінального кодексу до втікача не можуть бути застосовані.
Додаткові статті про цивільно-правову відповідальність: у деяких випадках може виникнути цивільно-правова відповідальність у особи яка втекла, наприклад, за матеріальний збиток, завданий внаслідок втечі.
Який строк притягнення до адміністративної відповідальності особи, які вчинила втечу з ВЛК?
Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через 2 місяці з дня його виявлення.
Наскільки часто трапляються випадки втечі з військово-лікарських комісій?
Офіційної статистики щодо частоти випадків втечі з військово-лікарських комісій (ВЛК) не існує. Це пов'язано з кількома причинами:
Несистематичний збір даних: не всі випадки втечі фіксуються та реєструються належним чином. Часто така інформація може вважатися внутрішньою і не підлягати оприлюдненню.
Різні підходи до класифікації: не існує єдиного підходу до визначення поняття "втеча з ВЛК". Це може включати як повне зникнення особи, так і тимчасове самовільне залишення.
Зміна ситуації в залежності від обставин: частота таких випадків може значно варіюватися в залежності від загальної військово-політичної ситуації в країні, умов проходження військової служби, а також від конкретних обставин на кожному окремому ВЛК.
Отже, неможливість надати точну статистику щодо частоти випадків втечі з ВЛК не означає, що ця проблема не існує. Вона є складною і багатогранною, і її вирішення вимагає комплексного підходу, який включає як посилення охорони, так і покращення умов проходження військової служби.
Фактори, що впливають на можливість втечі з ВЛК?
Рівень охорони: наскільки добре охороняється приміщення ВЛК, чи є там пости охорони, відеоспостереження тощо.
Можливість пересування: чи є у особи, яка бажає втекти, можливість вільно пересуватися територією, де розташована ВЛК.
Наявність документів: чи має особа при собі документи, що посвідчують особу, які можуть допомогти їй уникнути переслідування.
Підтримка оточення: чи може особа розраховувати на допомогу родичів, друзів або інших осіб у разі втечі.
Мотивація до втечі: наскільки сильно особа мотивована уникнути військової служби або проходження медичного обстеження.
Чому важко оцінити масштаби проблеми втечі з ВЛК?
Приховування інформації: часто випадки втечі намагаються приховати, щоб уникнути негативної publicity та відповідальності для відповідальних осіб.
Складність фіксації: не завжди можливо точно встановити факт втечі та ідентифікувати особу, яка втекла.
Зміна ситуації в динаміці: кількість випадків втечі може змінюватися з часом під впливом різних факторів.
Які заходи вживаються для запобігання втечам з військово-лікарських комісій?
Зазвичай, для запобігання втечам з військово-лікарських комісій застосовується комплекс заходів, спрямованих на обмеження свободи пересування осіб, які проходять медичне обстеження. До таких заходів можуть належати:
Охорона: розміщення охорони на території ВЛК, контроль за входом та виходом.
Огородження: створення огорожі або інших фізичних бар'єрів, які ускладнюють самовільне залишення території.
Обмеження особистих речей: заборона або обмеження наявності при собі особистих речей, які можуть бути використані для втечі (наприклад, мобільні телефони, гострі предмети).
Режим доступу: встановлення строгого режиму доступу на територію ВЛК, контроль за пересуванням осіб.
Посилений нагляд: збільшення кількості персоналу, який здійснює нагляд за особами, які проходять медичне обстеження.
Чи є такі заходи ефективними?
Хоча зазначені заходи можуть зменшити ймовірність втечі, вони мають свої недоліки:
Обмеження прав: такі заходи суттєво обмежують свободу пересування і можуть спричиняти негативні психологічні наслідки для осіб, які проходять медичне обстеження.
Неможливість повного контролю: навіть при наявності охорони та інших заходів безпеки, завжди існує ризик втечі.
Альтернативні способи: особи, які бажають втекти, можуть знайти інші способи обійти систему безпеки.
Чи є гуманніші альтернативи для зменшення (припинення) втеч з ВЛК?
Існують альтернативні підходи, які дозволяють зменшити ризик втечі, не обмежуючи при цьому права людини:
Психологічна робота: проведення психологічних консультацій з метою з'ясування причин, які спонукають особу до втечі, та надання необхідної допомоги.
Індивідуальний підхід: розробка індивідуальних планів роботи з кожною особою, враховуючи її особливості та потреби.
Залучення громадських організацій: співпраця з громадськими організаціями, які працюють з військовослужбовцями та членами їх сімей.
Отже, вибір конкретних заходів для запобігання втечам з ВЛК має здійснюватися з урахуванням конкретної ситуації та з дотриманням вимог законодавства щодо прав людини (конституційних прав). При цьому необхідно прагнути до балансу між забезпеченням безпеки та повагою до гідності особистості.
ВІДЕО БОНУС: РЕАКЦИЯ АДВОКАТА НА ВИДЕО ВОДИТЕЛЯ МАШИНЫ ПО ПРОВЕРКИ ДОКУМЕНТОВ ТЦК
Як організовано розшук осіб, які втекли з військово-лікарської комісії (ВЛК)?
Такий розшук має свої особливості та відмінності від загального розуміння розшуку який передбачений у кримінальному або виконавчому провадженні.
До втікачів з ВЛК не можна застосовувати термін "розшук" в класичному розумінні!
Відсутність прямої норми в КУпАП: цей кодекс взагалі не містить статті щодо розшуку осіб, які ухиляються від проходження ВЛК.
Специфіка правопорушення: ухилення від проходження ВЛК повинно кваліфікуватись як адміністративне правопорушення, а не як злочин. Тому застосування таких заходів, як оголошення в розшук - є протиправною дією та повинна бути оскаржена до суду, з цих підстав.
Які альтернативні дії (альтернатива розшуку) можуть вживатися щодо втікачів з ВЛК?
Такою дією альтернативою на сьогодні є внесення таких осіб до спеціальних баз даних, таких як "Оберіг" і т.п. Це дозволяє поліції провести затримання (адміністративне затримання) таких осіб при перевірці їх документів. При цьому, на сьогодні відсутнє нормативне (законе) обґрунтування роботи зазначеного “Оберігу”. Така відсутність вже була встановлена у відповідному судовому рішенні (шукай в Інтернеті це рішення).
Звернення до поліції: начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право звернутися до органів поліції з проханням про примусове доставлення ухилянта (втікача) до ТЦК. Важливо розуміти, що це не розшук у класичному розумінні (кримінальний або у рамках виконавчого провадження), а скоріше комбо: за ініціативою начальника ТЦК адміністративне затримання разом з примусовим доставленням до ТЦК.
Обмеження прав: особи, які внесені до “спеціальних баз даних”, можуть і як правило стикаються з обмеженнями у реалізації своїх прав, наприклад, при оформленні документів, отриманні державних послуг тощо.
Чому важливо розуміти відсутність на законодавчому рівні можливості розшуку військовозобов'язаного який ухилився від проходження ВЛК?
Захист прав людини: застосування будь-яких заходів щодо осіб, які ухиляються від проходження ВЛК, повинно здійснюватися виключно з дотриманням їхніх конституційних прав і свобод, тобто без застосування розшуку який може бути виключно за рішенням суду або законом (вказаний закон відсутній на сьогодні).
Презумпція невинуватості: доки особа не буде визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, вона вважається невинуватою, а тому не може до неї бути застосований розшук або інший примусовий захід.
Законність дій: всі дії щодо адміністративного затримання та примусової доставки повинні здійснюватися на підставі чинного законодавства та з дотриманням встановленої процедури.
Висновок: хоча формального розшуку осіб, які ухиляються від проходження ВЛК не повинно існувати (але він існує, не дивлячись на це), держава має певні механізми впливу на таких осіб. Ці механізми спрямовані на забезпечення виконання військового обов'язку.
Яка ефективність заходів щодо розшуку та затримання осіб, які втекли з ВЛК?
Ефективність заходів щодо розшуку та затримання осіб, які втекли з ВЛК, є складною для оцінки з кількох причин:
Відсутність офіційної статистики: немає достовірних даних про те, який відсоток осіб, що втекли з ВЛК, було знайдено, затримано та доставлено до ТЦК (ВЛК).
Недостатність правових механізмів: як було раніше озвучено, чинне законодавство не передбачає (не містить) механізму оголошення у розшук осіб, які ухиляються від проходження ВЛК. Це говорить про протиправність дій осіб яких все-таки оголосять у розшук та з вказаних підстав проведуть затримання, примусове доставлення до ТЦК.
Зміна обставин: ситуація з ухиленням від ВЛК є динамічною і залежить від багатьох факторів, таких як загальна соціально-політична ситуація в країні, від індивідуальних характеристик самих ухилянтів і т.п.
Чинники, що впливають на ефективність заходів:
Активність правоохоронних органів: чим активніші дії правоохоронців, тим вища ймовірність затримання ухилянта.
Співпраця з громадськістю: залучення громадськості до пошуку ухилянтів може значно підвищити ефективність заходів.
Технічні засоби: використання сучасних технологій (наприклад, систем відеоспостереження, баз даних) дозволяє спростити процес пошуку.
Мотивація: якщо ухилянт має сильні мотиви для того, щоб уникнути проходження ВЛК, йому буде легше приховуватися.
ВІДЕО В ТЕМУ: УДАЧНАЯ САМОЗАЩИТА КАНЦЕЛЯРСКИМ НОЖОМ ОТ ТЦК / ОБЗОР ДЕЛА
Можуть свідки втечі військовозобов'язаного з ВЛК нести відповідальність?
Ні, свідки не можуть бути притягнуті до відповідальності, оскільки немає статті в законодавстві, яка б передбачала покарання виключно за те, що людина бачила, як хтось втік.
Чому так?
принцип презумпції невинуватості: кожна людина вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Просто бачити, як хтось втік, не означає, що ти допомагав йому або сприяв цьому.
відсутність прямої участі: свідки, зазвичай, лише спостерігають за подіями і не беруть у них активної участі.
захист свідків: законодавство багатьох країн, у тому числі України, передбачає захист свідків, щоб заохочувати їх до співпраці зі слідством.
Як органи влади реагують на випадки втечі з військово-лікарської комісії?
Реакція органів влади на випадки втечі зазвичай передбачає комплекс заходів, спрямованих на повернення ухилянта та притягнення його до відповідальності.
Типові дії:
начальник ТЦК звертається до органів поліції із зверненням про примусове доставлення особи до ТЦК;
на підставі вищенаведеного звернення поліція може здійснити адміністративне затримання ухилянта. Це дозволяє припинити його протиправні дії та забезпечити доставку до ТЦК;
після затримання втікача примусово доставляється до ТЦК, у т.ч. для проходження подальших медичних обстежень та вирішення питання щодо його придатності та призову;
інформація про ухилянта може бути внесена до спеціальних баз даних, наприклад “Оберіг”, що вплине на його права та свободи;
на ухилянта також буде накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відтак,держава не забуває про втікачів, а вживає необхідних заходів для повернення втікача до ТЦК та притягнення до відповідальності і подальшого проходження необхідних процедур.
Які докази необхідні для підтвердження факту втечі військовозобов'язаного?
Для підтвердження факту втечі військовозобов'язаного з ВЛК знадобляться такі докази:
записи в журналах: це первинний документ, який засвідчує, що військовозобов'язаний був зареєстрований на проходження ВЛК;
свідчення очевидців / свідків: показання інших осіб, які бачили, як військовозобов'язаний самовільно залишив територію ВЛК;
документальне підтвердження не завершення ВЛК: це можуть бути будь-які документи, які свідчать про те, що процедура проходження ВЛК не була завершена належним чином;
відеозаписи: якщо на території ВЛК встановлені системи відеоспостереження, записи з них можуть фіксувати факт самовільного залишення приміщення військовозобов'язаним;
інші документи: будь-які інші документи, які можуть підтвердити факт втечі, наприклад, записки, протоколи, акти, повідомлення тощо;
Важливо розуміти, що перелік доказів може відрізнятися залежно від конкретної ситуації.
Слід наголосити, що фіксація правопорушення доказами дозволяє зафіксувати факт вчинення адміністративного правопорушення у формі ухилення від проходження ВЛК. Наявність доказів є підставою для притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Які можуть бути наслідки відсутності доказів втечі військовозобов'язаного з ВЛК?
Неможливість притягнення до відповідальності, оскільки без достатніх доказів буде неможливо довести факт втечі і притягнути винну людину до відповідальності. Також така людина може спростувати звинувачення, якщо не буде достатньо доказів його вини.
Отже, збір та фіксація доказів є важливим етапом у процесі розгляду випадків втечі з ВЛК. Наявність достатніх доказів дозволяє забезпечити справедливе розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності.
Які заходи захисту може вжити військовозобов'язаний, який втік з ВЛК?
Військовозобов'язаний який вчинив такий вчинок, має певні права на захист, у т.ч.:
Юридична консультація: першим кроком має бути звернення до адвоката. Досвідчений юрист зможе оцінити ситуацію, проаналізувати наявні докази та розробити оптимальну стратегію захисту.
Оскарження дій/бездіяльності ТЦК, ВЛК в судовому порядку: якщо військовозобов'язаний вважає, що такі дії/бездіяльність були незаконними або порушували його права, він має право оскаржити їх у судовому порядку.
Доведення наявності обставин, що пом’якшують відповідальність: за певних обставин поважних підстав (форс-мажор, стан здоров’я, психологічний тиск тощо) покарання може бути пом’якшено. Для цього необхідно зібрати всі можливі докази на підтвердження цих обставин.
Залучення свідків: свідки, які можуть підтвердити обставини справи, можуть стати важливими в судовому процесі.
Звернення до правоохоронних органів та правозахисних організацій: це робиться для захисту прав військовослужбовців.
Чому важливо втікачу звернутися за юридичною допомогою?
Складність законодавства: військове законодавство є досить складним і постійно змінюється. Юрист допоможе правильно розібратися в усіх нюансах справи.
Захист прав: юрист захистить інтереси військовозобов’язаного та забезпечить дотримання його прав.
Розробка ефективної стратегії: досвідчений юрист розробить оптимальну стратегію захисту з урахуванням конкретних обставин справи.
Важливо розуміти:
Гарантії процесуального права: незалежно від вчиненого правопорушення, військовозобов’язаний має право на захист.
Індивідуальний підхід: кожна справа є індивідуальною, і стратегія захисту буде розроблятися з урахуванням конкретних обставин.
Висновок: втеча з ВЛК має серйозні наслідки, але військовозобов’язаний має право на захист. Звернення до юриста та використання інших засобів юридичного захисту може допомогти для уникнення відповідальності або її пом’якшені.
Як можна покращити процедуру проходження ВЛК, щоб зменшити кількість випадків втечі?
Покращення процедури проходження ВЛК – це комплексний підхід, який може значно зменшити кількість випадків ухилення від військової служби. Ось декілька пропозицій щодо вдосконалення цього процесу:
право на адвоката: надання можливості скористатися послугами адвоката або безоплатного правового захисту;
прозорість процедури: публічне оприлюднення інформації про порядок проходження ВЛК та критерії оцінки придатності до військової служби;
електронний документообіг та електронний кабінет: перехід на електронний документообіг, що дозволить зменшити бюрократичні процедури та прискорити процес та підвищити прозорість, доступність до матеріалів для військовозобов'язаного;
відеофіксація процедури:встановлення відеокамер у кабінетах лікарів для фіксації процесу огляду та унеможливлення підкупу;
дистанційне проходження ВЛК: для осіб з обмеженими можливостями або тих, хто проживає у віддалених районах, інших осіб які на цьому наполягають, можна розглянути можливість дистанційного проходження ВЛК з використанням телемедичних технологій;
можливість оскарження: надання можливості оскаржити рішення ВЛК у незалежних медичних установах або у суді;
постійний контроль якості: регулярний контроль якості роботи ВЛК та проведення аудиту;
консультації психолога: надання можливості проконсультуватися з психологом для зняття стресу та напруги перед проходженням ВЛК.
Висновок:впровадження зазначених заходів дозволить зробити процедуру проходження ВЛК більш прозорою, справедливою та ефективною, що, своєю чергою, зменшить кількість випадків ухилення від ВЛК та військової служби.
