День Незалежності
Ми святкуємо День Незалежності України.
День державного свята реалізації волі українського народу,та його історичного прагнення до незалежності.
Ми святкуємо незалежність. Чудово! Але, від кого, чи відчого?
Ми стали більш незалежними? В якомусь сенсі – так. А, зіншого боку, стали ще більш залежними. Від Системи, яка вже багато років діє внезалежній Україні. Від Матриці соціально-економічних відносин в суспільстві,яку Система олігархічної влади нам, українцям, рік за роком, нав’язує.
Матриця, яка штучно розподіляє людей в суспільстві набагатих та бідних, на тих, хто повинен працювати заради «розвитку України», ітих, хто користується результатами цієї спільної праці, на тих, хто повиненобслуговувати, тих, кого обслуговують, та тих, хто покликаний захищати«особливу» касту тих, кого обслуговують. Захищати від тих, хто обслуговує.
Я не знаю, як Ви, а я не відчуваю своєї незалежності.
Я не знаю, як Ви, а мені огидно жити в Матриці, де менепостійно намагаються обдурити, створюючи псевдореальність, та розповідаючи, якВЖЕ непогано ми живемо, і як класно буде в найближчому майбутньому. А я виходжуна вулицю, і бачу, як бідні стають ще бідніше, а багатії при владі не гребуючині чим, збагачуються за рахунок пограбування держави. А, особливо огиднодивитись на обслугу влади, які не відрізняючись ніякими особистими чеснотами,готові перегризти горлянку будь-кому, навіть один одному, заради того, щоб видертисьвище, отримувати більшу пайку з рук хазяїв, та мати можливість знущатися надтими, хто стоїть нижче в «харчовому ланцюжку».
Штучно створений соціальний прошарок більшості чиновників,суддів, прокурорів, мєнтів покликаний в будь-який спосіб захиститинедоторканість «хазяїв», та їх право безкарно доїти країну. І, тому, отрималиможливість робити що завгодно з тими, хто не відноситься до касти привілейованих.
В сучасній Україні «хазяї» отримали незалежність від нас, ами – незалежність від впливу на своє майбутнє, та можливості захистити себе, тасвоє життя.
Нам створили щеодну незалежність. Незалежність економіки наших домогосподарств від економікидержави.
Наша економіка сама по собі, а державна економіка олігархів– окремо. Ми намагаємось в будь-який спосіб, навіть всупереч діям олігархічноївлади, знайти можливість збільшення власних доходів, і, тому, в країні цвітетіньова економіка. А, представники влади спокійно отримують «дивіденди» зекономіки держави, вважаючи, що це їхнє безумовне право.
І, перетинаємось ми економіками тільки тоді, коли сплачуємомонопольні платежі – комунальні тарифи, послуги по перевезенню, документообіг…
Гроші, які йдуть не на розвиток України, а на збільшеннястатків олігархів, та їх представників у владі.
Ми святкуємо ДеньНезалежності України.
З одного боку, це дійсно свято, свято перспектив розвитку,та майбутнього України.
З іншого – це присмак на губах, присмак втраченого часу, танезадоволеності своїм становищем, і станом країни, в якій ми живемо.