Усі мають зрозуміти, що громадські організації - це основа розбудови громадянськогосуспільства і процеси, що проходят в Україні мають мати їх підтримку, а заходи,що проводяться в України, мають проводитися через осередки громадянськогосуспільства, їх громадські Платформи.
Залучення широкої громадскості до євроінтеграційних процесів є запорукоюуспішних реформ в Україні. І це добрерозумують в Комітеті ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійногозабезпечення, де на одному з круглих столів були прийняті рекомендації доПарламенту щодо внесення змін до законодавства по долученню до соціальногодіалогу представників громадських об’єднань, що можна тільки вітати.
Якщо ж говорити про діяльність Представництва ЄС в Україні щодо стимулюваннярозбудови громадянського суспільства, то вона, як нам здається, будується неправильно,не через громадські інституції, а організовується через органи влади, назібрання яких запрошуються не завжди спроможні, громадські організації. Хід реалізаціїйого проекту "Будуємо Європу в Україні" тому підтвердження. Хотілось би, аби такідії європейські посадовці більше проводили через реальні громадські Платформи,як то через Національну платформу громадянського суспільства "Збудуймо Європу вУкраїні", яка вже три роки діє в Україні, чи через потужні громадські організації, яких вдосталь, як в центрі, так і врегіонах.
А поки що ми маємо те що маємо. Кошти виділяються, а необхідного ефекту вони неприносять. Адже ці кошти просто проїдаються, нецільово витрачаються, частопросто розкрадаються пристосуванцями.
Кошти на проект Громадська синергія, отримані як кошти, що маютьнаправлятися на діяльність двух громадських Платформ - УС ПГС та УНП СхП, іотримані вони, як здається, за рахунок того, що ці Плаформи створені. Якпоказує практика, виділені кошти, здебільшого, пішли на проекти, як штатнихгрантоїдів, так і самого фонду "Відродження", який за рахунок цих коштів підвищивсвою активність останнім часом. За гроші ЄС кормляться здебільшого мало відомів Україні громадьскі організації, що викликає справедливі нарікання громадськоїспільноти. Але ні УС ПГС, ні УНП СхП не мають ричагів впливу на ці кошти, абипроконтролювати їх доцільне витрачання, а штучно створене тіньове керівництво,так званої Громадської синергії, саме стало вирішувати куди, кому і яквитрачати ці кошти, що є несправедливим.
А все від того, як здається українцям, кошти ЄС просто відмиваються,оскільки прогресу в розвитку повноцінного громадянського суспільства невідбувається. Кошти, як правило осідають в Києві, а до регіонів не доходять. Абез розвитку регіональних громадських осередків повноцінного громадянського суспільства пнепобудувати. Гадаємо, що про це, мають знати і в Бросселі, і в Представництві ЄСв Україні.
В регіонах люди занепокоєні фактом витрачання таких коштів, і одним з такихпроектів і є Громадська синергія. Якщо почитати проект, під який було виданокошти ЄС і проаналізувати реальність її дій, то виникає багато питань щодосправедливості та доцільності витрачання цих коштів.
Нещодавно проведена Асамблея Національної платформи громадянськогосуспільства "Збудуймо Європу в Україні", зажадала знати правду про використаннякоштів ЄС, зокрема, виділених на проект Громадська синергія, а також отримати інформаціющодо ефективності використання інших грантових надходжень в Україну.
Оскільки у суспільства є певна недовіра до грантових витрачань, є потреба надати суспільству повну інформацію щодо таких грантових надходжень в Україну,назвати їх отримувачів, як реально ними використовувалися ці кошти в 2015-2017 р.р., тощо.
Але для початку УС ПГС має розібратися з отриманням та витрачанням коштівпо проекту Громадська синергія, оскільки є багато обгрунтованих причин аби цезробити. Питання щодо надання такої інформації вже піднімалося, але, а ні фонд "Відродження", а ні представники, так званої Громадської синергії, а ні сама УСПГС, так і не спромоглися якось проінформувати про це громадскість.Непрозорість щодо виділення грантів, вибірковість щодо визначення грантоотримувачів, закритість їх бюджетів і породжує домисли та зневіру до такої реалізації політики ЄС по наданню фінансової підтримки в розбудові громадянського суспільства в Україні.
Видається, якщо там все так добре, то чому від нас скривається як, якимчином, за якими критеріми чи досягненнями надавалися багатотисячні гранти, як витрачаютьсясамим фондом "Відродження" отримані від ЄС кошти. Якщо такі гранти отримують з року в рік,здебільшого, одні і ті ж організації, то такі питання є більш ніж справедливими.
Громадскість має отримати на поставлені питання чіткі відповіді, як відфонду "Відродження", так і від Представництва ЄС в Україні. А оскільки Україна чітко йде в європейському напрямку, то гадаємо, що і Європейськийсоціально-економічний комітет в Брюсселі, не залишиться осторонь цього питання.