Двигуном і основою економічного зростання України мають стати реальні інвестиції,створення робочих місць, розвиток виробництва, експорт!
Неохідність створення робочих місць завжди визнавалась на політичномурівні, особливо під час президентських виборчих перегонів, але які затухали вреальному життя після їх закінчення. Ми знали епоху про створення щорічноміліон робочих місць, але так з цього нічого й не вийшло. Та проблема непропала, вона з роками стає ще більш актуальнішою, з огляду на те, щовідношення працюючого населення до тих, хто на пенсії, складається не накористь працюючих. На сьогодні одна працююча людина, практично приходиться надвох пенсіонерів. І при тому жалюгідному стану виробництва, низькому розмірузаробітної плати, зростанню тіньового сектору економіки, тощо відрахувань допенсійного фонду, з часом, все менше і менше.
В країні значно уповільнились процеси створення нових виробництв,модернізація та реконструкція діючих, практично сповільнилась інвестиційнадіяльність. В той час, коли глобальний характер структурної перебудови потребуєвеличезних вкладень в нові галузі і підприємства, в модернізацію та перебудовудіючих виробництв, цього не відбувається в рельному житті. Відсутні будь-якімеханізми створення нових робочих місць. Саме зараз потреба у створені новихробочих місць набуває актуальності, як необхідність збереження трудовогопотенціалу.
Запозичення МВФ – це запозичення на проїдання, вони не відіграють тоїважливої інвестиційної ролі, не приводять до розвитку економіки, не створюютьналежний клімат для створення нових виробництв, модернизації старих виробництв,створення нових робочих місць.
Необхідно вже сьогодні думати, як кардинально реформувати економіку, їїструктурно перебудувати так, аби в недалекому майбутньому досягти розвиткупідприємництва, малого та середнього бізнесу, підтримка їх діяльності маластати цілеспрямованою державною політикою, спрямованою на пряме й найактивнішестимулювання структурної перебудови економіки, створення інноваційноїінфраструктури.
Для цього необхідна буде задіяна ціла програма інвестицій в виробництво. Мимаємо довести участь в виробничих процесах до 40 % малого і середнього бізнесу.В артість робочої силимає складати не менше 50% в собівартості продукції.
Вже сьогодні мимаємо чітко визначити загальну, галузеву ірегіональну потреби в робочих місцях, як на поточний період, так і наперспективу, які повинні визначатися на основі демографічних прогнозів івсебічного аналізу даних про чисельність і структуру зайнятих і безробітних,кількості і структурі робочих місць, що є у наявності, на вивченні попиту тапропозиції, виходячи з напрямків і темпів розвитку виробництв, виборіпріоритетних напрямків створення нових робочих місць та інших факторів.
Створення нових робочих місць необхідно концентрувати насамперед в галузях,пов’язаних з виробництвом товарів широкого споживання. Інтенсифікація можевідбуватися як за рахунок нових технологій, так і за рахунок міграції робочоїсили з підприємств, де створюється менше доданої вартості, до виробництв збільшою доданою вартістю.
Нам вже зараз потрібно мати „Генеральні схеми створення робочих місць” з їхгалузевою та регіональною розбивкою, ми маємо чітко знати загальні потреби вробочих місцях, раціональну структуру зайнятості, інші показники, що визначаютьхарактер і масштаб проведення роботи зі створення нових робочих місць.Регіональні схеми повинні бути враховані при розробці державних, галузевих ірегіональних цільових програм створення робочих місць. На їх реалізацію щорічнов державному бюджеті повинне бути передбачене фінансування.
Потребує перегляду роль Державного фонду зайнятості в створенні новихробочих місць. Програми, що фінансуються за рахунок даного Фонду, в більшості єпрограмами з підтримки безробітних і не вирішують завдань створення новихробочих місць.
Слід розробити та впровадити систему моніторингу та прогнозування ситуаціїна ринку праці, зокрема проведення регулярного моніторингу вивільнення робочоїсили та розробку його прогнозу; визначення професійно-кваліфікаційної структуриперспективної потреби роботодавців в трудових ресурсах.
Необхідно сприяти підвищенню мобільності робочої сили шляхом поширенняінформації про становище на регіональних ринках праці, стимулювання створенняробочих місць на селі, сприяння безробітним громадянам та членам їх родин щодопереселення до трудодефіцитних регіонів, зокрема сільської місцевості, ізвстановленням переліку витрат, що відшкодовуються, та розміру фінансовоїдопомоги родинам, що переїжджають, впровадження розвитку вахтових методівтимчасового працевлаштування (в тому числі – за кордоном, на основі укладеннявідповідних міждержавних угод)
Необхідно запровадити практику укладання договорів між студентами останніхкурсів вищих та середніх спеціальних навчальних закладів та роботодавцями щодозабезпечення гарантій для випускників з працевлаштування за фахом післяодержання освіти.
Багато чого ще треба зробити, аби в майбутньому мати реальну зайнятістьнаселення, але якщо вже сьогодні не думати про це, ми не досягнемо позитивних зрушеньв країні.
Адже замість цього, аби реально діяти в цьому напрямку, нам, як головним,пропонується відміна трудових книжок, ініціюється прийняття Трудового кодексу,який не вирішує цих питань, не стимулює людей до праці, не спонукає вивід економікиз «тіні»...
То ж маємо розуміти, що нам необхідно міняти економічний курс держави, бо знинішним курсом влади нас не врятує, а ні Угода про Асоціацію з ЄС, а нібудь-які інші угоди.
Ми маємо самі створити такі економічні умови, провести такі струтурніперебудови, які б зробили людей заможними, а саму країну міцною, потужною ісильною!