Чистий Київ починається в свідомості людини
Київ - потужний мегаполіс, який генерує не лише ідеї,товари та послуги, але й величезну кількість відходів. Щодня кожен киянинзалишає за собою в середньому до 1 кілограма сміття (70% цього об'єму - тара й упаковка). А за рік в місті йогонакопичується 1,2 мільйона тон. Це величезні цифри. Щоб зрозуміти масштаб,уявімо, що всі ці залишки життєдіяльності людини, завантажені в вагони,сформують довжелезний потяг відстанню з Києва до Одеси.
Але найстрашніше те, що об'єми сміття постійно зростають - в середньому на 2% в рік. Шляхом нескладноїарифметики спрогнозуємо, що в 2025 році наше місто генеруватиме майже 1,5мільйонів тон сміття, а в 2045 році дійдемо до 2 мільйонів. Все це плата запрогрес та збільшення рівня споживання людей. При сучасних методах поводження звідходами Київ буде приречений стати сміттєвою столицею України. Аби цього несталося ми мусимо взяти на озброєння європейський досвід та ефективно йогозастосувати на практиці.
Влада великих міст веде постійну війну зі сміттєвимивідходами. В Західній Європі і в деяких країнах пострадянського просторунавчились не лише оборонятися, але й наступати та перемагати. При тому, щоєвропейці в середньому смітять більше, тамтешні столиці не потопають у відходах.В чому ж причина? Очевидно у високій екологічній культурі, суворих санкціях таефективній системі утилізації сміття.
Кілька тижнів тому я побував в Бресті (Білорусь) на місцевомусміттєпереробному заводі. Був вражений, що місто, яке мало з нами приблизнооднакові стартові пострадянські умови для розвитку, зуміло впровадити сучаснітехнології переробки відходів. Вони дозволяють утилізувати до 50% сміття, а невивозити його на полігони в околицях міста, які фактично знищують навколишнюекологію. Із залишків переробки виробляють газ та опалюють ним виробничі площі,система очищення відходів налагоджена таким чином, що дозволяє цілком віджимативоду, а це полегшує транспортування.
Знайомство з технологіями, які застосовують комунальникиБреста, ще більше активізувало роботу по розробці нової стратегії поводження зпобутовими відходами, над якою працює міська влада. Вона мусить не лише впровадититехнічні новинки такі як сортування сміття чи його переробка, але й цілкомзмінити підхід людини до поводження з відходами.
Щоб нова система запрацювала, кожному киянину слідзрозуміти - чистота міста починається з нього особисто. З того, що вінсортуватиме сміття у власній квартирі, мінімізує використання пластику впобуті, не залишатиме полімерних відходів під час пікніків та виїздів наприроду. Ці здавалося б банальні речі, є основою чистого міста. Адже жодніреформаторські потуги будь-якої влади не дадуть результату, якщо самі мешканціміста не захочуть змін і не розпочнуть їх з себе. Тож справжня реформапочинається у свідомості людини. Коли вона задумається як зробити так, щоб тойкілограм сміття, який ми лишаємо по собі, не вплинув на чистоту наших вулиць,дворів, парків та скверів.
Тому міська влада та кожен мешканець міста мусять спільноборотися зі сміттєвою проблемою. Особисто я вітатиму будь-яку конструктивну допомогув розробці системної концепції поводження з побутовими відходами у столиці. Аленабагато важливіша наша щоденна непомітна боротьба із захаращенням Києва. Дляцього не треба багато часу і зусиль – навчитися попадати недопалком в урну,забирати з собою рештки після пікніку, не смітити у власному дворі, під'їзді чи на сходовій клітині. Адже всі ми залишаємоськиянами. Нам, нашим дітям та онуками жити й працювати в цьому місті. Тож мусимосьогодні подумати який спадок ми їм передамо і яку якість життя забезпечимоприйдешнім поколінням.
