Застосування ст.331 КПК України в суді присяжних 

Виступаючи захисником в суді присяжних, виникло доситьцікаве питання – застосування ст. 331 КПК України, а саме, чи приймає судприсяжних участь у прийняті рішенні щодо продовження строку запобіжного заходу?  

Усі питання, пов’язані з судовим розглядом, крім питання,передбаченого частиною третьою статі 331 цього Кодексу, судді і присяжнівирішують спільно (ч. 3 ст. 383 КПК України). 

Під час здійснення судового провадження судом присяжнихпитання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий (абз. 3 ч. 3 ст. 331 КПКУкраїни).  

В науково-практичному коментарі Кримінальногопроцесуального кодексу України за загальною редакцією професорів В.Г.Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила до ст. 331 КПК України зазначається, що усуді присяжних питання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходувирішує головуючий одноособово.

Аналогічна думка висловлюється і в іншихнауково-практичних коментарях до цієї статті. 

Однак, чи можна погодитись з таким розумінням положеньст. 331 КПК України і чи є випадки коли, все ж таки суд присяжних вирішує разомз іншими суддями питання пов’язані з триманням особи під вартою?  

Як було вище зазначено, і ч. 3 ст. 383 КПК України, іабз. 3 ч. 3 ст. 331 КПК України, вказують на конкретну частину ст. 331 КПКУкраїни, за якою, суд присяжних участі у прийняття рішення не приймає. Разом зтим в ч. 3 ст. 331 КПК України встановлений конкретний суб’єкт, який єповноважним для прийняття такого рішення – головуючий.  

При цьому, ст. 331 КПК України складається не тільки з ч.3, а й ч. 1 та ч. 2., які в тому числі регулюють питання обрання, скасуванняабо зміни запобіжного заходу.  

Під час судового розгляду суд за  клопотанням сторони обвинувачення або захистумає право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодообвинуваченого ( ч. 1 ст. 331 КПК України). 

Таким чином, приходимо до висновку, що при вирішенніклопотань сторони обвинувачення або захисту щодо запобіжного заходу, необхіднозастосовувати положення, саме ч. 1 ст. 331 КПК України та вирішувати це питанняв нарадчій кімнаті, в тому числі судом присяжних.

В захист цієї позиції можна привести приклад, коли справарозглядається суддями колегіально і при вирішенні питання про продовження строкудії запобіжного заходу, рішення приймає не сам головуючий, а вся колегіясуддів.  

Дана проблема, на мій погляд, в головному полягає, в тому,що в ч. 3 ст. 331 КПК України законодавець не вірно вжив слова: «не залежно віднаявності клопотань…» замість: «У разі відсутності клопотань…».