Закінчився Давоський Всесвітній економічний форум – 2019 і я пропоную підбити підсумки для України. Другий рік поспіль події у Давосі українська спільнота обговорює дуже гаряче, – адже на кону питання інвестиційної привабливості та престижу України, яке якнайкраще Україна може висвітлити саме на заходах такого масштабу, де збираються Топові політики з усього світу, аби обговорити гострі теми та події, що відбуваються на міжнародній арені.

І теми ці не тільки лише в політичній сфері, а й зі сфери технологій, цифрової економіки, криптовалют. Обговорювались питання розвитку ринків, кібербезпеки, вирішувались проблеми глобальних фінансових ризиків, прогнози в галузі енергетики.

Тож проявити себе цього року у нас була можливість, як на «Українському сніданку», так і на заході під назвою «Український дім». І ми, до речі, цією можливістю непогано скористались. Бо під час Всесвітнього економічного форуму – 2019 крім того, що Україна та Швейцарія підписали Протокол про уникнення подвійного податкового навантаження між двома країнами, ми підписали угоду з норвезькою компанією NBT, французькою компанією Total Eren і ЄБРР щодо проекту вітрової енергетики «Сиваш».

Ці дві, здавалось би, не занадто масштабні події окрім їх прямих функцій, виконують ще одну – не менш важливу – вони підтвердили інтерес світової інвестиційної спільноти до України. Так, на сьогодні на світовій арені Україна займає, відверто кажучи, дуже скромне місце, і у світових іноземних інвесторів дуже мало інформації про нашу країну.

Є декілька причин, чому так склалось: по-перше, немає маси успішних історій інвестування в нашу країну, бо, у порівнянні зі світовими лідерами та країнами, які сьогодні у Топі по привабливості для інвесторів, ми відверто пасемо задніх.

А по-друге, на жаль, є абсолютне незнання України як потенційного об’єкта для інвестування. І тут справа навіть більше в стереотипах, адже іноземні інвестори дійсно відносно небагато знають про нашу економіку, про нашу податкову базу, про напрямки у бізнесі, які найбільше розвинені в Україні.

Третя причина – геополітична нестабільність, проблеми із захистом прав власності та відсутність ясної довгострокової стратегії розвитку країни. Всі ці фактори в тій, чи іншій мірі відбиваються на загальному іміджі країни та бізнесу в цілому. І це аж ніяк не сприяє нарощуванню потоку прямих інвестицій.

Після Давосу я бачив, як багато ЗМІ публікували новини про те, що після кейсу з проектом вітрової енергетики «Сиваш», певно, ера застою закінчиться й інвестиції рікою попливуть в Україну. Але так стверджувати було б дуже передчасно. Наведу простий приклад, сьогодні в Україні співвідношення злиттів і поглинань до ВВП становить всього 1,4 %. І навіть якщо за рік ми отримаємо 4-5 масштабних інвестиційних кейсів, показник не зросте до 3‑5,5 %. При цьому середній світовий показник знаходиться на рівні 4,3 %, а у деяких країнах він ще вищий, наприклад, в США – це 9,1 %, а у Великобританії – 13,3 %.

Тож рости до таких показників доведеться довго. Що ж робити? Рекламувати Україну. Так, ось так просто! Такий захід, як Давоський Всесвітній економічний форум ще раз довів, що Україні місце на таких подіях, їй місце серед сильних країн, у яких є чому повчитись, що сьогодні ми повинні розповідати про Україну більше, ділитись позитивними кейсами, знайомити світових інвесторів з нашим ІТ-сектором, де колосальна кількість людей, з їх ідеями та нереалізованими задумами, якісними вміннями та професіоналізмом потребують коштів. Крім того, IT компанії можуть бути цікаві міжнародним інвесторам через порівняно невисоку вартість послуг і швидких темпів зростання в порівнянні з іншими країнами.

Або візьміть наш ринок нерухомості, який чомусь багато хто недооцінює, хоча низькі ціни на нерухомість в Україні можуть забезпечити достатньо високий показник прибутковості при відносно низькому рівні ризику. А ще є та сама сфера альтернативної енергії, з якою, я сподіваюсь, завдяки новому проекту «Сиваш» світ матиме можливість познайомитись!

Сьогодні Україна – країна, що розвивається: десь повільно, не поспішаючи, планово, але, звісно, не без падінь. Проте ми маємо чудовий шанс та чудовий конкурентний рівень. Я впевнений, що інвестиції будуть, можливо, не сьогодні-завтра, але точно будуть. Головне – нам не проґавити момент і вчасно їм скористатись!