Новий податок. Дирка у бюджеті чи світле майбутнє?

Про ідею запровадження податку на виведений капітал сперечалися роками, у чому ж було питання дискусії, якщо є позитивний приклад Естонії та Грузії, які успішно користуються податком на виведений капітал вже декілька років?

Звісно плюси очевидні, перший — залучення інвестицій, бо нерозподілені прибутки не оподатковуються, і це збільшить інвестиції.

Другий — це зменшення адміністративного навантаження на бізнес. Бо податок на виведений капітал буде складатись  не із скоригованих фінансових прибутків підприємств, а з окремих операцій, що підлягають оподаткуванню.

Тобто, як бачимо, податок на виведений капітал дає бізнесу можливість маневру, дозволяючи самостійно вирішувати, коли і в якому обсязі здійснювати виплати в бюджет.

Щодо мінусів, то єдиний мінус, який я реально сьогодні бачу - це негативний короткостроковий вплив на стан бюджету після введення нового податку. Оскільки податок буде стягуватися лише з розподіленого прибутку, підприємства можуть відкласти сплату податків на наступні роки. І як результат – дефіцит у бюджеті у розмірі приблизно 37-47 млрд. А ну і звісно кардинальне реформування ДФС, яка вже розпочала реформу і тепер повинна наново підлаштовуватися під новий формат податку (а це доволі довгий процес для наших фіскалів).

Як бачимо плюси значно переважують мінуси і можливо через декілька років ми вже і забудемо про ті мінуси, які стояли на заваді впровадження нового податку і побудови нової економіки.

Враховуючи усі переваги, вже 4 липня до Ради подали  законопроект про  внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал. Давайте розберемось детальніше у нюансах нового законопроекту та як саме планують реалізовувати трансформацію. Перше на що слід звернути увагу – це нові податкові ставки.

Скільки платити?

 Для тих, хто буде здійснювати операції з виведеного капіталу  ставка складатиме 15%, для операцій прирівняних до операцій з виведення капіталу - 20%  і 5% – на виконання боргових зобов'язань нерезидентам.

За що платити?

Тут виникає наступне питання, що  ж планується прирівняти до операцій

з виведення капіталу? В першу чергу – це виплата  дивідендів, що виплачуються на користь неплатника податку, а також повернення або виплата внесків власнику корпоративних прав (також   неплатнику податку).

Що ж стосується операції, що прирівняні до операцій з виведення капіталу, то до яких відносять: проценти, сплачені нерезидентам, виплати у межах договорів страхування страховиків – нерезидентів, грошова допомога, надана платником податку для неплатника, і яку останній не повернув протягом року. Також це виплати по рахункам в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном чи погашенням зобов'язань, що виникли за договорами, виконання яких призводить до зарахування коштів на рахунки закордоном. Господарські операції, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки", операції з безоплатного надання майна неплатнику податку, інвестування, придбання  будь-чого, що обкладається податками при в’їзді в Україну, а також виплата роялті – це все також операції, що прирівняні до операцій з виведення капіталу.

Хто буде платити?

Ну, гадаю, що тут зрозуміло, що платниками цього податку стануть юридичні особи, які провадять господарську діяльність на території України та за її межами та компанії і постійні представництва нерезидентів, які звернулися до контрольного органу щодо реєстрації платником податку на виведений капітал

Що стосується обліку?

Для податку на виведений капітал бухоблік не є базою для розрахунку податку. І фінансова звітності має значення тільки для цілей трансфертного ціноутворення. Податок на виведений капітал не оперує такими поняттями як дохід, витрата або прибуток.

Як буде виглядати звітність?

Законопроект пропонує не проводити щоквартальну та річну звітність, а ввести  автоматичний аналіз податкової інформації, яке полягає в привласненні спеціального коду операції з коштами між платником та не платником податку. А в подальшому  зіставлятись контролюючим органом при перевірці звітності. І це ще одна перевага введення нового податку, бо таким чином суттєво спроститься саме податкове адміністрування та забезпечення прозорості ведення бізнесу.

Отже…

Нововведення звісно обіцяє багато, та досить яскраво вимальовує перспективи та переваги, які отримає бізнес. Але тут постає питання чи  готові підприємці до такого радикального змінення та чи  потрібні платникам такі зміни? І звісно чи готовий бюджет України понести такі збитки чи можливо новий податок лише стане черговою схемою для відмивання грошей?