Так  багато обговорювали та так багато писали про нове валютне законодавство. Серед обіцянок звучало єдине гасло: «Дозволено все, що прямо не заборонено», але чи таки все дозволено, і де та тонка «лінія» між дозволено і заборонено? Сьогодні будемо розбиратись. Аби було зрозуміло, що саме очікувати від нового Закону «Про валюту», пропоную зробити невелике порівняння між «було» і «стане».

Нагадаю, що закон вже набрав чинності (7-го липня), проте буде введений в дію 7-го лютого 2019 р. В цілому, головного принципу про «дозволено все» дотримуються у декількох моментах.

Перший, при визначені терміну розрахунків за операціями ЗЕД, якщо раніше цей строк обмежувався 180 днями, то сьогодні обмеження прибрали, проте порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ. А інформацію про терміни закриття контрактів ЗЕД збиратимуть для статистичних цілей. Тож незважаючи на те, що обмежень ніби й не має бути, буде завжди існувати загроза, що терміни можуть бути встановлені в будь-який момент як захід захисту від НБУ.

Другий – обов'язковий продаж валютної виручки, але і тут регулятор може ввести обмеження, як захід захисту.

Третій – це реєстрація кредитів від нерезидентів, яка раніше була обов’язковою умовою, а відтепер стане теж суто формальною процедурою для статистичних цілей.

Що стосується ліцензій

Раніше банки видавали генеральні ліцензії, за допомогою яких і здійснювались, власне, майже усі банківські операції. Але тепер небанківські фінустанови мають право на підставі ліцензії НБУ:

- здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівці;

- переказувати кошти;

- проводити розрахунки в іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;

- здійснювати факторинг (в частині проведення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами і клієнтами за операціями міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезиденту).

І що дуже важливо – ліцензії НБУ є безстроковими.

Що стосується індивідуальних ліцензій, то їх нове законодавство не передбачає. Але транскордонне переміщення валюти, що перевищує 10 тисяч євро, все ще підлягає декларуванню.

Що ще зміниться?

Якщо раніше валютний контроль розповсюджувався на усі валютні операції, то відповідно до нового законодавства контроль зміниться наглядом, під який будуть підпадати лише ті валютні операції, які перевищують 150 тис. гривень, як загальне правило,  15 тис. для переказів фізособами і ФОПами без відкриття рахунку.

Також нарешті відмінили санкцію у вигляді припинення ЗЕД при порушенні термінів закриття контрактів та декларування валютних цінностей за кордоном.

Що лишається?

Лишаються санкції, що встановлюються за порушення строків розрахунків за ЗЕД. Пеня буде нараховуватись по 0.3% від суми неотриманих коштів за кожен день прострочення, але не більше від суми неотриманих коштів за договором, тобто вартості недопоставленого товару. Ну і незмінним лишається нарахування пенів разі закриття провадження судом (незалежно від причин).

Впевнений, що це тільки ключові теоретичні питання, але згодом, коли нове валютне законодавство запрацює на практиці – виникнуть нові питання, на які я з задоволенням відповім і надам детальніші роз’яснення.