Голосування до громадських рад НАБУ та КМДА: що спільного?

05 червня 2015 відбулися двоє показовихвиборів до Громадських рад: при Київській міській державній адміністрації, тапри Національному антикорупційному бюро України.

Механізми голосування до цих двохгромадських рад докорінно та якісно різняться.  

До Ради громадського контролю приНаціональному антикорупційному бюро України за кандидатів можна було голосуватичерез Інтернет з будь-якого місця та в зручний час протягом 12 годин: з 7,00 до19,00. Перед цим за тиждень було виготовлено програмне забезпечення. Захист відданогоголосу проводився шляхом дворівневої ідентифікації голосуючого через електроннупошту та СМС.

І це не реклама голосування до НАБУкраїни, це факт

А от до  Громадської ради приКиївській міській державній адміністрації кандидатам-виборцям довелося пройтиреєстрацію з 9,00 год. до 10,45 год., висидіти засідання з 11,00 до 19,00,вислухати велику кількість осіб які з неповагою до інших, не в тему  та без почуття часу намагалися нав’язатиоточуючим свої «безцінні» думки.  

Думаю, мало хто заперечить, що кращепроголосувати за кандидатів у декілька кліків, аніж витрачати цілий день наборотьбу із хаосом та хамством.

Тому порівнявши ці два локальнихголосування в один день, я прийшов до обґрунтованого переконання щодонеобхідності введення електронного голосування на різних виборчих рівнях.Думаю, ця моя думка не нова вже так останніх пару десятків років).

Але не заважаючи на значну кількістьпереваг, електронне голосування вперто ігнорується державними та місцевимиорганами влади.   

Нещодавно заступник голови Центральноївиборчої комісії Андрій Магера в інтерв’ю висловив думку, що  Україна поки до впровадження електронногоголосування не готова, але можливо до 2020 р. таке голосування буде введено. Така думка члена ЦВК (http://novyni.com.ua/viiskovi-novyny/elektronnoe-golosovanye-na-vyborah-v-ukrayne-mogut_131528).

Але ж ніхто не забороняє використатитакий інструментарій, як ''правовий експеремент''. Розробивши відповіднінормативні акти та програми, електронне голосування можна спочатку випробуватина рівні, припустимо, міста чи району.

Багато хто може одразу ж сказати, що приелектронному голосуванні великою небезпекою є можливість спотвореннярезультатів виборів через втручання у програмне забезпечення. Так, таканебезпека є. Для того, щоб ІТ-ішники (адміністратори електронних системголосування) не перетворилися на диригентів результатів голосування в інтересахокремих осіб, звісно у них повинна бути гарна заробітна плата, та високакримінальна відповідальність за проступки.  Проти хакерських атак також повинен існувати належнийпрограмний захист та відповідальність. Це без перебільшень, питаннянаціональної безпеки.

Введення електронного голосування чи тона локальних, чи то на місцевих, або ж загальнодержавних виборах принесенаступні результати:

1. комфортніумови для реалізації громадянами права голосу внаслідок можливості користуваннясистемою з будь-якого місця їхнього перебування;

2.     зменшеннячасу для обробки результатів голосування;

3.     збереженнякоштів платників податків з бюджету, при введенні електронного голосування зарахунок скорочення виборчих комісій та їх членів;

4. незалежністьпроцесу підрахунку голосів від корупційних схем та різноманітних вподобаньосіб, що підраховують голоси.

Звісно, введення електронногоголосування позбавить можливості голосувати значну частину літніх людей, які невміють користуватися електронними пристроями. Але цей аргумент вже втрачаєактуальність, оскільки вміння користуватися комп’ютерами, мобільними телефонамита іншими гаджетами стає невідворотною необхідністю сучасного життя в усіхсферах.

Також при локальних виборчих процесах (як,наприклад, при виборах до громадських рад) можна використовувати відкритістьрезультатів голосування. Так кожний охочий зможе перевірити чи не підробленорезультати його голосування, та нестиме, принаймні, моральну відповідальністьза обраних ним осіб.

Такі от роздуми на стику двох системголосування, на стику техпрогресу та відсталості.

Хоча, звісно, питання не лише в технічномупрогресі. Питання в швидкості розвитку громадянського суспільства, представникиякого будуть в органах влади та контролюватимуть органи влади.

Організованість, адекватність, повага дооточуючих, честь та гідність, вміння захисти отримані здобутки, – лише вони дозволятьпобудувати краще майбуття.

А цифрові технології нам в поміч.