Тоді регіонали пояснювали, що вступ України до зонивільної торгівлі СНД нестиме для країни самі привілеї, завдяки яким нібитовдасться значно розвинути економіку. Така беззаперечна позитивність здаласядивною навіть Головному науково-експертному управлінню Верховної Ради. Так, у своємувисновку його фахівці звернули увагу на те, що вфінансово-економічному обґрунтуванні ратифікації Договору про ЗВТ відсутняінформація про можливі негативнінаслідки ратифікації. Таким чином, у разі їх виникнення Україна простобуде не готовою до їх нейтралізації. Тобто фактично ми будемо беззбройними табеззахисними.
Але навіть в тому разі, якщо обставини складутьсянайкращим чином, після ретельного аналізу всіх так званих «переваг» цьогодоговору, приходить чітке розуміння того, що про рівні умови для всіх учасниківЗВТ навіть мова не йде. У будь-якому випадку у виграшному положеннізнаходитиметься Росія, яка згідно підписаного договору матиме право диктуватисвої умови майбутніх відносин. Перш за все, через те, що цей договіррозповсюджується лише на третину взаємного товарообігу між Україною та Росієюзокрема. Тим часом більша частина товарів, серед який вкрай важливі для нашоїкраїни нафта, нафтопродукти та газ, й надалі оподатковуватиметься митом. Затаких умов просто фантастичними виглядають прогнози, озвучені у  фінансово-економічному обґрунтуванні до Договору, згідно яких після йогоратифікації додаткове зростання ВВП нібито має скласти 2,5%, а доходи держбюджету з невідомих причин виростуть на 9,4мільярдів гривень на рік. Звідки взялися такі цифри – невідомо. Дуже схоже начергове окозамилювання, щоби хоч якось прикрити відверту здачу національнихінтересів.
Більше, того, ратифікація зазначеного договоруфактично поставила жирну крапку на можливості створення зони вільної торгівліУкраїни з ЄС. Попри те, що стаття 18 містить застереження про те, щоДоговір не перешкоджає участі сторін в різноманітнихугодах про зону вільної торгівлі, в додатку 6 додоговору міститься вже зовсім інше положення.  “…якщо участь сторони в угоді про зону вільноїторгівлі загрожує збитками промисловості Митного союзу (на даний час це Росія,Білорусь, Казахстан), то учасники Митного союзу отримають право ввести митощодо імпорту відповідних товарів з країни в розмірі… ставки режиму найбільшогосприяння». А враховуючи, що розмір цієї ставки не визначений, це надасть змогузастосовувати величезні штрафи.
Нагадаю, ще задовго до ухвалення провладноюбільшістю закону щодо ратифікації Договору про зону вільноїторгівлі народний депутат, голова Ради Об’єднаної опозиції  Арсеній Яценюк направив Голові Верховної Ради свою вимогу доповнити зазначений проект Закону окремою нормою,відповідно до якої Договір про зону вільної торгівлі застосовується в частині,що не суперечить положенням Угоди про асоціацію щодо створення повноцінної івсеосяжної зони вільної торгівлі, яка була парафована уповноваженимипредставниками України та Європейського Союзу 19 липня 2012 року. Цілкомзрозуміло, що ці застереження були проігноровані.
В результаті – Україна в глухому кутку: двері до ЄСфактично зачинені, а зона вільної торгівлі СНД насправді суперечить нашимінтересам – чинна влада погодилася на такі умови, які на ділі жодним чином незахистять нас від майбутніх сирних воєн. Що далі? Спільна з Росією мова, валютата кордони?!
Павло ПетренкоЗВТ