Ціни на газ зростуть з 1-го листопада?або ПР – газові монополісти

Як відомо, сани требаготувати влітку, тож зараз саме час розпочати підготовку до майбутньогоопалювального сезону. Чинна влада так і зробила. Тільки от підготувалася вонадо часу «Ч» виключно у такий спосіб, від якого матиме власний зиск, натомістьзвичайних українців чекатимуть неприємні сюрпризи.
Так, до осені ще п’ятьгазопостачальних підприємств підуть з молотка – цього тижня Фонд держмайнаУкраїни оголосив конкурси з приватизації акцій підприємств «Івано-Франківськгаз», «Полтавагаз», «Гадячгаз», «Севастопольгаз»,«Херсонгаз». Загалом до кінця осені планується продати пакети акцій 48обласних і районних газорозподільних компаній. Це «нововведення» кардинально змінить ситуацію із постачанням газу, впершу чергу, для населення і, на жаль, не на краще. Поясню чому.
По-перше, очевидним є й те, що Урядразом із Фондом державного майна штучно створять такі умови приватизації, які єнайбільш сприятливими для бізнес-структур, наближених до влади. Таким чином,всі газові підприємства України зосередяться в одних руках, а держбюджет отримує із зазначених оборудків символічнікопійки.
По-друге, станом на сьогодні в Україні постачають газ 52підприємства. Кожне з них може працювати тільки в своєму регіоні – тобто«Херсонгаз» не може постачати блакитне паливо Севастополю, це може робитивиключно «Севастопольгаз». Таким чином на ринку існує так звана «природнамонополія», яка не карається законом та не може бути змінена.
Що ж відбуватиметься далі? Чинна влада передасть уприватну власність 93% усіх газопостачальних підприємств країни, у такий спосібзробивши нових власників повними монополістами у певній місцевості. Адже,населення не зможе відмовитися від їхніх послуг та замінити на іншогопостачальника. Наступний крок – очевидний – планомірне та безупинне підвищенняцін на газ. І це не безпідставні прогнози - в Україні вже розпочатопроцес переходу до єдиних цін на газ для всіх категорій споживачів. Тобто, якщо зараз населення платить менше, апромисловість та бюджетні установи – більше, то вже незабаром тариф для всіх стане одним. Чому так? – варто запитати учинного президента, який ще на початку року доручив Кабінету міністрів таНаціональній комісії держрегулювання енергетики до 2013 року видатинормативно-правовий акт про поетапний перехід до єдиних цін на природний газдля всіх категорій споживачів. Цілком зрозуміло,що цей процес, щоби остаточно не завалити рейтинги регіоналів, стартуватиме після жовтневихпарламентських виборів.
Більше того, цьогоріч вже буласпроба похитнутицю монополію - в березні НКРЕ оприлюднила проект постанови, щопередбачала вільний вибір постачальника газу. В документі передбачалося, що з 1 березня 2012року промисловість вже мала б можливістьсамостійнообиратисобі постачальника газу, з 2013 року до неї приєдналися б бюджетні організації, а в 2015 році -населення. Цей документ було розроблено на виконання закону"Про засади функціонування ринку природного газу", відповідно до якого з 2012 рокуУкраїна мала розпочати перший етап лібералізації ринку природного газу. Відповідне зобов’язання наша країна взяла на себе врамках участі в Енергетичному співтоваристві. Зазначена постанова мала бути прийнята у квітні цього року.
Але, як бачимо, ця ініціативатак і залишилась на папері, що, знову ж таки, свідчить про те, що нинішня владаробить все можливе для збереження за собою цієї надприбуткової монополії. Адже,міськ- та облгази надають послуги мільйонам споживачів, постачають мільярдикубометрів газу і отримують за це посередництво сотні мільйонів доларів. А томупровладні депутати просто не могли проґавити це вічне джерело прибутку, якефактично забезпечить їхнє безбідне майбутнє на багато років уперед.
Окрім того, прибравши до рукбільшу частину облгазів, регіонали ще й «мають совість» шантажувати газовимпитанням населення. Варто згадати, як нещодавно губернатор Чернівецької областіпроводив агітацію за Партію регіонів – чиновник недвозначно повідомив місцевиммешканцям, що безперебійне постачання газу вони матимуть лише в тому разі, якщоу них буде «взаємна любов». Ось такий відвертий «передвиборний шантаж» зразка90-х.