За дивним збігомобставин лише за кілька днів до позачергової сесії уряд вніс до парламентунизку законопроектів, які офіційно нібито спрямовані на розвиток економіки тастворення робочих місць. Але проголошена мета чомусь взагалі не співпадає зізмістом документів.
Так, перший із них– «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетнихгалузях економіки з метою створення нових робочих місць» передбачає державнупідтримку пріоритетним галузям економіки. Проте в законі немає чіткоговизначення, які саме галузі підпадатимуть під цей критерій. Тобто надвеликукількість преференцій - пряме бюджетне фінансування,відшкодування відсотків за кредитами,державні гарантії для залучення іноземних кредитів, особливості оподаткування – зможе отриматибудь-хто. А, зважаючи на те, що «обраних» визначатиме Кабмін, одразу стаєзрозумілим - всі ці пільги отримають лише наближені підприємства. При цьому надосить значний строк – 20 років – із 2013 по 2032 роки.
 Другийзаконопроект під № 11027 передбачаєзміни до Митного кодексу. Зокрема, пропонується звільнити підприємства, які реалізуютьсяінвестиційні проекти, від сплати мита під час ввезення необхідного обладнанняаж до 1 січня 2018 року.
А третій законопроект - № 11028 - передбачає зміни до Податковогокодексу. Згідно запропонованих ініціатив  вище зазначені підприємствадо кінця 2017 року будуть звільнені від оподаткування, а з 2018 по 2022 рікїхні доходи оподатковуватимуться за зниженою ставкою – лише 8%.
Таким чином, масштаби запланованої оборудки насправді колосальні – мовайде навіть не про мільярди гривень. Ціна питання - сотні мільярдів, які фактичнонедоотримає державний бюджет, але натомість ці кошти осядуть у кишенях провладнихолігархів. Тобто розвиватимуться виключно ті підприємства, які належатьбіло-блакитній верхівці. Цілком логічним у такій ситуації було б те, що із їхнімрозвитком мали б зрости і надходження до державного бюджету. Але на ділі цітенденції ніяк не пов’язані. Станом на сьогодні значна частина витратдержбюджету покривається за рахунок зовнішніх запозичень.
Доказом тому – нещодавно оприлюднений Мінфіном План управління державним боргом на ІІІ квартал 2012року. Так, згідно нього обсяг державнихзапозичень у ІІІ-му кварталі для забезпечення фінансування державного бюджету становитиме 18 мільярдів гривень. І за «дивним»збігом обставин у цьому ж третьому кварталі обсяг платежів з погашеннядержавного боргу орієнтовно становитиме 17,6 мільярдів гривень. Тобтовиходить така собі «перепозика» - старий борг гаситимуть новим.
Але на цьомуісторія із запозиченнями не закінчується – рівно через чотири дні післяприйняття вищезазначеного плану Кабмінприйняв постанову про здійснення державних зовнішніх запозичень у2012 році. Зокрема, цей документ дає зелене світло на випуск облігацій зовнішньої державної позики 2012 року на загальнусуму у 2 мільярди доларів США. Погашення цієї позики здійснюватиметься в 2017 році, а на її обслуговування за 5 років доведеться додатково витратити 925 мільйонів доларів.
Схоже, що подібну політику чинна влада перейняла у сумнозвісної компаніїМММ. Оскільки ця ситуація – класична піраміда, коли для покриття попередніхборгів беруться нові. Проте, кінець такої схеми – загальновідомий – повнийкрах.
Павло Петренковрпозачергова сесія