Незабаром Верховна Рада має розглянути у другому читанні владний проектТрудового кодексу. За словами його авторів, представлений до другого читанняпроект – суттєво покращений та максимально відстоює права працівників. Оскількиіз самим документом вже можна ознайомитися на офіційному сайті, давайте самі зробимовисновки щодо його змісту, який насправді зовсім не такий позитивний, як йогоанонсує чинна влада.   
 По-перше, новий Трудовий кодекс фактичноузаконює 48-годинний робочий тиждень для деяких категорій працівників. Так, набезперервно діючих підприємствах та виробництвах з особливими умовами праці, дене може бути додержана встановлена щоденна тривалість робочого часу, можезапроваджуватися підсумований облік робочого часу. Відповідно стаття 143 проектувстановлює, що максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованимобліком робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. Виходить, якщороботодавець вирішить запровадити 9,5 годинну п’ятиденку, то працівникамдоведеться мовчки скоритися такому графіку. Оскільки навіть профспілка не зможепримусити роботодавця зменшити тривалість робочого дня – її згода буде потрібналише в тому разі, якщо тривалість робочого тижня за підсумованим обліком будебільшою за 48 годин. Натомість діючий нині Кодекс законів про працю встановлює,що навіть запровадження підсумованого обліку часу має обов’язково погоджуватисяз профспілкою.
По-друге, проект Трудового кодексу надає можливість роботодавцю самостійноприймати нормативні акти у сфері праці. В принципі, подібна норма існувала йдосі. Проте в новій редакції Трудового кодексу встановлено, що якщо колективнийдоговір не укладено, питання, які він мав би регулювати, регулюютьсянормативними актами роботодавця. Таким чином, роботодавці зможуть самостійно регулюватитрудові відносини та в односторонньому порядку установлювати правила, які є обов’язковимидля працівника. Тобто – збільшувати тривалість робочого дня, звільнятипрацівників, переносити відпустки тощо.
Йдемо далі. Стаття 427 проекту Трудового кодексу передбачає, що у разівиникнення будь-яких трудових спорів рішення щодо їх розв’язання члени трудовоїкомісії мають приймати одноголосно. У разі незгоди хоча б одного з членівкомісії рішення вважається неприйнятим. Але враховуючи те, що комісіяформується на паритетних засадах між працівниками й роботодавцем, виходить, щоподібна ініціатива апріорі унеможливлює оскарження працівником дій роботодавця.Оскільки, навіть якщо більша частина членів комісії підтримає вирішення споруна користь робітника і лише один представник роботодавця буде проти, то вимогиробітника не будуть задоволені. Таким чином, логічніше було б сформулюватистаттю 427 у проекті  дещо інакше – «ініціюватитрудові спори працівникам заборонено!». Хочу нагадати - у чинному Кодексізаконів про працю встановлено, що комісія по трудових спорах приймає рішеннябільшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.
І на сам кінець  -  ще одне цікаве нововведення чинної влади, якесуттєво вплине на життя кожного працівника – з Кодексу взагалі прибрали  розділ про діяльність профспілок. Звичайно,окремі положення розміщені у різних частинах документу, але це лише ускладнитьїхнє застосування, а відповідно й ускладнить захист трудових та соціально-економічнихправ працівників.
З таким успіхом виходить, що новий Трудовий кодекс – це одночасно суцільніпалки у колеса звичайним працівникам та чарівна паличка для роботодавців, якаузаконюватиме будь-які їхні забаганки. А враховуючи те, що авторство цьогодокументу належить чинній владі, цілком зрозуміло, що парламентарі-регіонали,які по сумісництву ще й олігархи, фактично на законодавчому рівні готують длясебе дешеву та безправну робочу силу. Окрім того, варто зазначити, що Трудовийкодекс регіонали мають намір прийняти одним пакетом із законом «Про зайнятістьнаселення», який в свою чергу суттєво зменшує права працівників та автоматичновизначає жителів села «працюючими», не беручи до уваги дійсно вони працюють напевному підприємстві чи виживають, обробляючи власний город. Ось такі черговідраконівські норми для українців.
Павло ПетренкоТрудовий кодекс