Дива не сталося.
Вчора Президент Янукович так і не скористався своїм правом вето та все-такипідписав Кримінальний процесуальний кодекс, який в народівже давно отримавназву “Кодекс кримінального переслідування”.
Такими діями чинна влада вкотредовела, яку країну вона будує та чого саме вартують права звичайної людини, аточніше те, що пересічні українці фактично безправні.
Про недоліки цього кодексу вже було сказано силу-силенну речей. Але хочетьсяокремо зупинитися на головному – чи достатньо захищена людина від утисків тазловживань правоохоронних органів. Адже ні для кого не є новиною, що вітчизнянасистема кримінальної юстиції функціонує з відвертою упередженістю накористь сторони обвинувачення. А будь-який підозрюваний апріорі сприймається якзлочинець.
Напевно, саме тому в Україні кількість виправдувальних вироків в кримінальнихсправах не перевищує піввідсотка, при тому, що в Європі цей показник становитьблизько 15 – 25 %.
На цю проблему цього року вже звертала увагу Парламентська асамблея РадиЄвропи, яка в своїй Резолюції 1862 (2012) “Функціонування демократичнихінституцій в Україні” наголосила на тому, що новий Кримінальний процесуальнийкодекс обов’язково має гарантувати рівність сторін обвинувачення та захисту.
Попри це задекларована чинноювладою концепція рівності сторін обвинувачення і захисту не отримала реальноговідображення у кодексі. Оскільки згідно зазначеного принципузмагальності адвокату має бути надане право збирати докази на рівні зобвинуваченням для подальшого їх представлення в суді, але насправді КПК немістить відповіді на головне питання: “Як саме адвокат зможе реалізувати цеправо?”. Дієвих та ефективних механізмів збирання доказів для адвоката у Кримінальномупроцесуальному кодексі не передбачено. Вінфактично виконує функцію вільного слухача, а не повноправного учасника процесу.
Що вже казати, якщо кодекс не містить навіть окремої статті, яка бвизначала права захисника, а також обмежує їхню кількість у процесі –захисників може бути не більше п’яти.
Тому, що саме привнесе цей кодекс у кримінальну юстицію, цілком зрозуміловже зараз – 100% обвинувальних вироків та жодної надії на справедливість.Питання нині полягає у іншому: як скоро полетять неугодні чинній владі голови?