Але насправді реальність не така вже й рожева. Тождавайте спробуємо порівняти досягнення урядовців на папері з реальним станомречей.
Так, чинна влада хвалиться, що нібито завдякипідвищенню підприємницької активності збільшилосьвиробництво у більшості галузях промисловості. Цікаво, яким же чином моглапідвищитись підприємницька активність, якщо унаслідок прийняття Податковогокодексу понад 130 тисячам підприємств минулоріч взагалі довелося припинити своюдіяльність. А ще 400 тисяч приватних підприємців пішли у «тінь».
Далі у звіті стверджується,що за 9 місяців 2011 року будівництво навчальних закладів зросло у 2 рази, абудівництво дошкільних закладів – у 5 разів. Звернемося до статистики. Заостанні два роки чинна влада з тих чи інших необ’єктивних причин закрила більшеяк 600 загальноосвітніх закладів. Більше того, нещодавно Прем’єр-міністр МиколаАзаров заявив, що наявна кількість шкіл досі завелика для нинішньої кількостішколярів та наголосив, що існуючі навчальні заклади влада планує «укрупнювати».А простіше кажучи – скорочувати та переводити учнів до інших шкіл. Виходитьрегіонали суперечать самі собі, спершу заявляючи про розбудову шкіл, а згодом -про їх скорочення. Чому з цього вірити? Звичайно, фактам! А факти свідчатьвиключно про різке зменшення кількості навчальних закладів «завдяки» діямчинної влади.      
Наступнимдосягненням за минулий рік, яке собі приписують урядовці, значиться збільшеннясередньої заробітної плати на 40%. От тільки вижити на таку «суттєво підвищену»заробітну плату все одно дуже важко, бо за цей самий час вартість життя вУкраїні зросла на 80%. Про це у звіті чомусь нічого не написано.
 Йдемо далі. На думку урядовців, суттєвим здобутком минулого року сталопроведення пенсійної реформи, яка нібито дозволить  «пом’якшити негативний вплив старіннянаселення на бюджет Пенсійного фонду». За такої логіки наступним кроком для покращенняпоказників Пенсійного фонду має стати збільшення пенсійного віку до 80 років.Тоді Пенсійний фонд взагалі не буде потрібен – до пенсії мало хто доживе.Оскільки, за останніми статистичними даними, кожен четвертийукраїнець не доживає до 60 років, а кожен десятий – до 35 років. Окрім того, в окремихрегіонах України темпи смертності нині майже такі ж,які були в роки голодомору. А от вкорочує віку українцям якраз соціальна політика чинної влади, а саме – критично мінімальне фінансуваннясистеми охорони здоров’я та низький рівень життя звичайних громадян.
Давайте протиставимо даномупровладному звіту «у рожевих тонах» інший – більш реальний документ – нещодавнооприлюднений висновок Рахункової палати України щодо виконання Державногобюджету за 2011 рік.  На відміну відурядового звіту його дані жахають.
По-перше, минулого рокуМіністерство охорони здоров’я фактично залишило напризволяще соціальнонезахищені верстви населення, позбавивши їх передбачених у бюджеті лікарськихзасобів. Таким чином урядовці порушили вимоги чинного законодавства. Окрімтого, упродовж 2010-2011 років міністерство охорони здоров’я взагалі нескладало графіків поставок до лікарень виробів медичного призначення та ліків,тобто невідомо чи взагалі медичні заклади їх отримували. Натомість в умовахкритичної ситуації із забезпеченням ліками Міністерство витрачало коштидержбюджету на безсистемну закупівлю лікарських засобів за завищеними у кількаразів цінами.    
По-друге, в 2010-2011 рокахбула провалена програма літнього оздоровлення та відпочинку дітей. Так, в 2010році в 10 областях діти влітку взагалі не оздоровлювались.
По-третє, Рахункова палатаУкраїни визнала незадовільною та неефективною програму забезпечення населенняякісною питною водою. У висновку зазначено, що жодних якісних змін у данійсфері не відбулося, а як раз навпаки. Зокрема, втрати води під час її постачаннянаселенню лише збільшились і нині сягають понад 40% всього обсягу споживанняводи. До того ж Міністерство фінансів лише на 30% профінансувалоЗагальнодержавну програму «Питна вода України», виділивши на її реалізаціюзамість передбачених у бюджеті 400 мільйонів гривень 154 мільйони.
Тож, якщо вірити даним, щооприлюднила Рахункова палата, урядовці працюють виключно задля того, щобзнищувати українців.
І на сам кінець наведу цифру,яка поставить крапку в характеристиці грабіжницької політики чинної влади –станом на сьогодні приріст боргових зобов’язань України перевищує темпиприросту реального ВВП у 1,8 рази. Простіше кажучи, борги України зростаютьмайже вдвічі швидше, ніж її реальна платоспроможність. Проте нинішня влада цимне переймається і навпаки робить все можливе, щоби позичити ще більше й«роздерибанити» ці кошті між «своїми». Так, тільки за два останні роки державнийборг України збільшився на 130 мільярдів гривень. Тільки на його обслуговування– тобто, на виплату відсотків за взятими кредитами - було витрачено більше 23мільярдів гривень.
Павло Петренко