Важливість цього документу важко переоцінити –фактично він є візитною карткою держбюджету на наступний рік. А те, що бюджет-2013починають формувати вже зараз – не показник професіоналізму чинної влади, а,скоріше, навпаки. Оскільки, хоч розробка головного фінансового документу країниі розпочалася у передбачені строки, його зміст викликає, м’яко кажучи, подив.Варто лише зазначити те, що його обсяг – в рази менший за всі минулорічні проектинапрямів бюджетної політики.  Таке скороченнянегативно вплинуло на зміст зазначеного документу і в результаті - більшістьположень фактично мають декларативний характер. Загалом, цей проект постановипродовжує славну традицію документів чинної влади – багато гучних обіцянок,проте жодної конкретики.
Але найголовніше те, що Основні напрямибюджетної політики на наступний рік взагалі не дають відповіді на головнепитання -  за рахунок яких саме заходів та державних програм будутьдосягнуті поставлені цілі. Тобто на ділі виходить не прив’язаний до конкретнихджерел фінансування та цифр кошторис, а такий собі взятий зі стелі план –порожній по суті, зате поданий у строки.
Проте й в цьому пустопорожньому документі кількаположень викликають занепокоєння. Так, в ньому зазначено, що подальшастабілізація державних фінансів передбачає здійснення державних запозичень.Відтак, державний борг тільки зростатиме. Якщо ж врахувати, що вже сьогоднікожен українець від народження «заборгував» світовій спільноті 10 тисячгривень, і цей борг з року в рік не зменшується, незабаром на Україну чекаєборгова яма, в яку нас впевнено веде чинна влада.
Окрім того, в Основних напрямах бюджетної політикина 2013 рік прописано, що дефіцит держбюджету покриватиметься за рахунокнадходжень від приватизації державного майна. Але подібну ініціативу жоднимчином не можна ставити у плюс нашим можновладцям. Замість того, щоб розвивативітчизняну економіку, поліпшувати інвестиційний клімат в країні та створюватинові робочі місця, вони обрали легкий та вигідний для самих себе шлях – розпродативсі ласі шматки державної власності.
Зазначено в документі й те, що наступного рокувідбудеться додаткове зростання інфляції, яке складе 1-1,5%. А от спричинитьтаку ситуацію реалізація соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича. Іце вже вкотре доводить, що економічно обґрунтованого  механізму виконання обіцянок Президента насправді немає – усе вирішуватиметься дужепросто – Нацбанку достатньо буде "увімкнути" друкарський станок.
Більше того – в чинної влади немає навіть дієвого механізмувикористання місцевими бюджетами коштів, передбачених на соціально-економічнийрозвиток. І, схоже, що вирішувати цю проблему регіонали навіть не збираються.Яскравим прикладом тут слугуватиме нещодавня ситуація, що склалася довколанадання державних субвенцій Київській області. Так, згідно Державного бюджетуУкраїни на 2012 рік Київщині на здійснення заходів для соціально-економічногорозвитку передбачено близько 105 мільйонів гривень. Проте Міністерстворегіонального розвитку із невідомих причин затвердило перелік об’єктів ізаходів, що фінансуватимуться із зазначеної субвенції, лише на суму у 10мільйонів гривень. Тобто виходить, що обіцяні області кошти існують лише на паперіта у десятки разів відрізняються від реальності. Цей приклад ілюструє невиключення із правил, а нове правило, яке створила чинна влада та активнопрактикує у всіх сферах життя країни. А звучить воно так: «Побільше обіцянок тажодних дій для покращення життя звичайних українців. Всі блага – олігархам (читай:провладним депутатам та високо посадовцям)».
Павло Петренкобюджет