Давайтерозглянемо обіцянку Януковича виплатити по тисячі гривень усім вкладникамколишнього Ощадбанку СРСР. Загалом ця ініціатива вартуватиме державному бюджету6 мільярдів гривень. Чималі кошти. Проте на тлі загальногоборгу Ощадбанку населенню - це крапля в морі, адже, за підрахунками фахівців,загалом він становить майже 300 мільярдів гривень. Попри це більша частинагромадян за даної ситуації віддає перевагу синиці в руках, аніж журавлю в небі.Тому нині людей найбільше цікавить, коли ж нарешті розпочнуться виплати «тисячіЯнуковича»?
Спершу президент називав строки з першого червня до кінця цього року. Тобтоукраїнці мали почати отримувати обіцяні кошти вже за 2 місяці. Але сталося нетак, як гадалося. Від сьогодні Ощадбанк України раптом вирішив розпочати такзвану "актуалізацію"– перевірку особистих даних вкладників для проведеннявідповідних виплат. Вона триватиме аж до середини серпня. І лише пройшовши своєрідний«фейс-контроль», особа зможе отримати анонсовану тисячу. Таким чином вже заразвиплата компенсацій для вкладників відкладається більше ніж на 2 місяці.
Як підказує досвід, це тільки початок безкінечних відтермінувань, основнамета яких – хоч щось пообіцяти українцям напередодні майбутніх парламентськихвиборів та імітувати активну діяльність довкола цього питання. Не випадково Держкомітетз телерадіомовлення фактично примусив обласні ТРК детально висвітлити виголошеніЯнуковичем соціальні обіцянки. В результаті почули їх всі, а от їх позитивноговпливу не відчув жоден.
Йдемо далі. Нещодавно нарешті стало відоме джерело, звідкіля чинна владавізьме кошти, необхідні для втілення зазначених ініціатив. «Ексклюзивнимспонсором» Януковича виступить МВФ. Проте за даних обставин сам МВФ навряд чиздогадується, яка роль йому відведена та на що підуть отримані Україною гроші.Чи принесуть такі «махінації» хоч якесь покращення українцям? Відповідьоднозначна – ні! Тому що натомість чинна влада виконає одну, на її думку,«незначну» вимогу МВФ – вже з першого квітня цього року підвищить тарифи на газдля населення на 50%. Тобто всі соціальні обіцянки президента «з’їдять» новітарифи.
Чинний очільник досі ніяк не може зрозуміти, що українцівже не вірять обіцянкам і обдурити удруге їх не вдасться. Люди пам’ятають йогопередвиборні заяви, які так і залишилися на папері, і відповідно знають цінуйого словам. Так, згідно офіційної статистики, в Україні вже немає жодного регіону, у якому більшість населення довіряла б президенту. Президент втратив підтримку навіть наСході. Це кінець. Крапка.
Павло Петренкомвфянукович