В Україні зкожним днем залишається все менше і менше стратегічно важливих для країниоб’єктів. Ті з них, що найбільше економічно привабливі, з легкої подачіможновладців передаються у приватну власність вітчизняним олігархам, адержбюджет отримує за це лише символічні копійки. Така сумнозвісна доля вжеспіткала енергогенеруючі компанії і вженезабаром на неї варто очікувати морським портам.
Так, 16 січня2012 року в парламенті зареєстровано урядовий законопроект про морські порти України (р.н. 9712). Спеціальнодля цієї ініціативи урядовці вигадали гучні гасла, які, на їхню думку, мали бввести людей в оманливий стан віри у щасливе майбутнє цієї галузі: необхідно невідкладнота радикально модернізувати портову галузь, лібералізувати майнові відносини,щоб активізувати інвестування в портову інфраструктуру.
Однак, це лише порожніслова для відвернення уваги громадськості від головного - законопроектмістить низку положень, які дають зелене світло для непрозорої приватизаціїпортової інфраструктури.
Так, статтею 23зазначеного законопроекту передбачено, що існуючі стратегічні об’єкти портовоїінфраструктури є об’єктами державної власності і не підлягають передачі воренду чи концесію, приватизації та/або відчуженню у будь-який інший спосіб.Начебто нічого особливого. Але врахуйте, що наразі відсутній офіційнозатверджений перелік стратегічних об’єктів портової інфраструктури. Що цеозначає?! А те, що коли він буде затверджуватися, якщо це взагалі колисьтрапиться, то з «якихось» причин певні об’єкти можуть і не потрапити до цьогопереліку. А далі їхню долю легко спрогнозувати - приватизація.
Але це лишеодин з варіантів можливої «прихватизації» об’єктів морських портів.Законопроектом передбачено низку інших, навіть набагато простіших варіантів.Так, все та ж 23 стаття дозволяє орендувати причали (навіть, причали, які віднесенідо стратегічних об’єктів) на строк до 49 років. Але врахуйте, що причал засвоїм технологічним призначенням є визначальною складовою будь-якого порту - безнього уся система порту не може функціонувати взагалі. І можна навіть не матисумнівів щодо того, що усі договори оренди будуть оформлюватися на максимальнийтермін – 49 років. А це лише доводить, що урядовці потурбувалися не тільки продобробут нинішніх олігархів але й про безбідне життя їхніх нащадків.
Проте і це щене все. В статті 25 законопроекту встановлено, що причали та земельні ділянки,на яких вони розташовані, будуть передаватись в оренду на строк до 49 років безпроведення конкурсу, якщо орендарем виступатиме суб’єкт господарювання у форміпублічного акціонерного товариства. Подібна норма нівелює принцип рівності правусіх суб’єктів господарювання та принцип справедливої конкуренції.
Як наслідок -майбутні власники об’єктів портової інфраструктури матимуть змогумонополізувати усі послуги в порту та «диктувати» своїм конкурентам умовизберігання продукції, завантаження та усіх інших можливих послуг, які надаютьпорти.