Наприкінці минулого місяця Уряд затвердив план корпоратизації державнихвугледобувних підприємств до 2014 року. До цього переліку включено 17підприємств - переважно в Донецькій та Луганській областях. Фактично це першийкрок до їхнього майбутнього продажу. Поясню чому.

Згідно світової практики через процедуру корпоратизації створюється більшдосконале інвестиційно привабливе середовище. Прозора фінансово-економічнаполітика, ефективна структура менеджменту – саме за таким сценаріємвідбувається корпоратизація у всьому цивілізованому світі. В Україні ж всеінакше. У переважній більшості випадків цей механізм використовується для того,щоб максимально «законно» розтягнути держмайно.

 За прикладом далеко ходити не треба. Енергогенеруючі компанії,облгази, Укртелеком… - насправді цей список довжелезний. Всі ці підприємства свогочасу теж були корпоратизовані, а згодом шляхом «непрозорої» приватизаціїопинилися в руках олігархів. Тим часом держава за це отримала символічнікопійки, у порівнянні з їх ринковою вартістю. Мова вже навіть не йде про те, щоодним із основних соціальних обов’язків нового власника мали б стати створеннянових робочих місць та покращення умов праці, чого, як бачимо, так і несталося.

Але найцікавішим у даній ситуації є те, що всі вуглевидобувні підприємства,що входять до плану корпоратизації, вже два роки поспіль стабільно збільшуютьобсяги видобутку вугілля, тобто є вкрай перспективними. Так, тільки за січень-квітень 2012 рокувугільними підприємствами України видобуто 28 682,4 тисяч тонн вугілля, що на 27% перевищує плановий показник та на 7% більше, ніж за аналогічнийперіод 2011 року.

Більше того, на початку цьогороку 451мільйон гривень бюджетних коштів було спрямовано на модернізацію державних шахт. І ще1,7 мільярдів інвестицій надійшло на технічне переоснащення підприємств черезальтернативні механізми минулого року. За прогнозами фахівців, завдяки цьому в2013 році вдасться збільшити видобуток вугілля та довести річний показник до 85мільйонів тонн.
Окрім того, варто пригадати й те,що цьогоріч провладна більшість прийняла урядовий законопроект "Проособливості приватизації вугледобувних підприємств", який передбачаєспеціальну процедуру приватизації державних шахт. Зокрема, цим документом булизакріплені особливіумовиприватизації, згідно яких на продаж виставляються всі акції, щоналежать державі. Про збереження у державній власності хоча б мінімальногопакету акцій, які дозволять впливати на майбутню долю вугледобувних підприємствмова не йде.

І найцікавіше. У законі прописано, щоприватизація державних вугледобувних підприємств може здійснюватися двомашляхами: продаж на аукціоні або продаж на інвестиційному конкурсі. Але, якщоаукціон не відбудеться черезвідсутність покупців, державний орган приватизації має право оголосити конкурсповторно та…. знизити початкову ціну на 30 відсотків. Якщо ж аукціон повторно не відбудеться, - його оголосять утретє тазнизять початкову ціну вже на 50 відсотків. Алеі це ще не все. Якщо навіть за таких умов аукціон не відбудеться, шахта можебути передана для продажу на інвестиційному конкурсі. А це означає, щопереможцем такого конкурсу буде визнано підприємство, яке запропонує найбільшийобсяг інвестицій. Тобто фактичнодержавну шахту такий інвестор отримає безкоштовно.

Висновок в цій ситуаціїнапрошується сам – вуглевидобувна галузь нині є однією із найперспективніших вУкраїні і чинній владі не дає спокою те, що зазначені шахти досі знаходяться удержавній власності. Як кажуть, така корова потрібна й самому. Саме тому Кабміндав старт процесу, внаслідок якого вдасться «виправити» цю ситуацію –розпродати прибуткові шахти наближеній до влади верхівці.
Павло Петренкоурядшахти