Нещодавно за ініціативи Кабміну до Верховної ради було направлено проект закону про державну допомогу суб’єктам господарювання.
Нещодавно за ініціативи Кабміну до Верховної ради було направленопроект закону про державну допомогу суб’єктам господарювання. Необхідністьприйняття цього документу урядовці обґрунтували тим, що нині в Українівідсутній механізм контролю за наданням різноманітної державної допомоги. Наслідоктакого «недопрацювання» - держдопомога використовується неефективно, а умовиздійснення підприємницької діяльності є нерівними.
Можновладці порахували навіть економічний зиск від таких нововведень – прийняттяцього закону нібито дозволить забезпечити економію бюджетних коштів на рівні 10мільярдів гривень на рік.
З першого погляду, ідея дійсно обґрунтована. Але насправді такі заяви є нещо інше, як чергова порція брехні від чинної влади. І для цього є вагоміаргументи – досвід двох останніх років, протягом яких держава вже встигла суттєво«допомогти» суб’єктам господарювання. Приміром, списала 24 мільярди боргів підприємствамПЕК та близько 1 мільярда – вітчизняній оборонці, звільнила від сплати податківвиробників сонячної електроенергетики, а машинобудівникам дозволила не платитиввізне мито на комплектуючі. Тільки от у цієї тенденції є одне значне «але» - такудопомогу отримали виключно підприємства, наближені до влади. Натомістьдержбюджет втратив мільярди гривень додаткових надходжень.
Але давайте повернемось до суті законопроекту про державну допомогусуб’єктам господарювання. Зокрема, у ньому передбачається, що Антимонопольнийкомітет здійснюватиме моніторинг державної допомоги на предмет обґрунтованостіїї надання.
Разом з тим, документ містить низку виключень з загального правила. Так,Антимонопольний комітет не здійснюватиме контроль за наданням державноїдопомоги у сфері сільськогосподарського виробництва, а також щодо господарськоїдіяльності, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічнийінтерес. Далі ще більше – за рішенням Кабінету Міністрів зі сфери дії закону можутьбути виключені державна допомога на забезпечення розвитку регіонів та напровадження інноваційної діяльності.
Тут і до ворожки можна не ходити, щоб передбачити - розробники новихпрограм держдопомоги будуть ретельно «підбирати» необхідну мету її надання,дослівно цитуючи увесь список виключень із законопроекту.
Таким чином, прийняття цього закону – фактично спроба легалізувати насправдібезпідставне надання допомоги у певній сфері. Для того, щоб у разі необхідностіможна було легко та без зайвого галасу списати «своєму» підприємству кількамільярдів боргів перед бюджетом або звільнити його від сплати податків. Тоді можнабуде лише наголосити, що допомога надається в рамках закону про державнудопомогу суб’єктам господарювання - і справу зроблено!
До того ж, механізмів можливої допомоги закон закладає безліч – це ісписання боргів та штрафних санкцій, компенсація збитків, надання пільговихкредитів, придбання товарів суб’єктів господарювання за цінами вище ринкових, атакож…. інші форми державної допомоги, що покращують фінансовий стан суб’єктагосподарювання. Ширшого поля для зловживань ще варто пошукати. З таких успіхомнезабаром держбюджет просто не буде чим наповнювати.