Зростання акцизу на пиво – при чому тут зайнятість
Сьогодні в українському парламенті розглядають низку податкових законопроектів і поміж них - законопроекти так званого «бюджетного пакету». За давньою щорічною традицією Уряд скористався свої правом і запропонував індексувати ставки податків, визначені в абсолютних значеннях.
Ці ж пропозиції трансформувались без змін в похідні законопроекти, розроблені народними депутатами і профільним комітетом парламенту. Здавалося б, нічого нового – усталена практика. Всім індексуємо під один рівень.
Але питання виникли з самого початку. Перш за все – чому беремо інфляцію, яка по року не буде досягнута – 11,6%. Тобто суто розрахункову і точно далеку від реальних очікувань і прогнозів.
В цьому контексті варто звернути увагу на політику акцизного оподаткування щодо алкоголю, зокрема пива.
Запровадження посиленого регулювання пива з 2015 року, яке було прирівняне до міцних алкогольних напоїв, а також нерівномірні збільшення ставки акцизного податку дали незабаром про себе знати - виробництво пива в Україні скоротилося на понад 42% з 2010 року. При цьому, ставка акцизу на пиво зросла на 276%. Виробництво поступово відновлювалося з 2017 року, в тому числі завдяки стабільні ставці акцизу.
Зростали і бюджетні надходження. При стабільній ставці акцизу на пиво у 2018 та 2019 рр. загальні відрахування до бюджетів усіх рівнів від галузі пивоваріння скалали 17,3 млрд грн в 2018 році, 19,4 млрд грн у 2019 році. У 2020 році очікується 20,3 млрд грн.
Тобто зростання обсягів виробництва збільшувало надходження до бюджету.
Рівень акцизу на пиво в Україні вже досяг мінімально обов’язкового у Європейському Союзі рівня відповідно до Директиви Ради 92/84/ЄЕС. А з врахуванням роздрібного акцизу – значно перевищує ставку акцизу у Болгарії, Румунії, Німеччині та інших країнах.
Варто також врахувати, що структура споживання алкоголю в Україні інша ніж в Європі і це має прямий вплив на доходи бюджету – резерви додаткових надходжень можна за бажання шукати не в пивній галузі. Продовження процесів детінізації на ринку міцного алкоголю, без сумніву, такі резерви ще виявить. І, за належного підходу, виявить досить швидко.
Пивна галузь – це не тільки пивоварні заводи – найвища ланка у ланцюгу доданої вартості. Це багато суміжних – сільське господарство, виробництво солоду, транспорт, торгівля, HoReCa, інші постачальники.
Броварні надають робочі місця понад 10 тисячам людей, а разом із суміжними галузями - понад 160 тисяч працюючих.
У більшості країн Європейського Союзу уряди вживають заходи для підтримки пивоварної галузі та готельно-ресторанного сектору, зокрема, короткочасне відшкодування податків та соціальних виплат, відшкодування акцизів, сплачених за нереалізоване пиво, а також заморожування та/або відтермінування підвищення ставки акцизу. Це відповідає рекомендаціям ОЕСР для урядів країн-членів.
В Україні ми такого не бачимо. І навряд побачимо – інші пріоритети і зростають проблеми з виконанням держбюджету. Вони не зміняться, хоч швидкого кінця пандемії ще не видно. Більше того – маячить загроза повного локдауну, який на багатьох бізнесах поставить хрест. Недовантажені броварні також під загрозою закриття.
Як свідчить офіційна статистика та аналіз пропозицій про роботу, ринок праці в Україні під час карантину не мав чіткої тенденції – кількість вакансій зменшувалась, потім збільшувалась. Але це в оголошеннях. Проте так чи інакше, сотні тисяч людей втратили роботу – як офіційна статистика, так і соціологічні опитування це засвідчують. Від 400 тис до 2,8 млн - залежно від того, хто рахував і на основі яких даних. Насправді цього непевно сказати не може ніхто – ні держава ні експерти.
Підвищення податків в умовах продовження пандемії зміцнить тенденцію на скорочення робочих місць.
За оцінками галузі, при підвищені акцизу на пиво з 2021 року понад 20 000 людей втратять роботу у пивоварній та суміжних галузях. Якщо врахувати мінімальні і максимальні розміри допомоги по безробіттю – це понад 1,4 млрд грн виплат безпосередньо у галузі і в суміжних.
Збереження ж ставки акцизу на пиво на рівні 2,78 грн за літр у 2021 році дозволить підтримати галузь у кризовий час та принесе 600 млн грн додаткових надходжень до державного бюджету від галузі, включаючи ПДВ, відрахування із заробітних плат та інші податки.
Тому і Уряду і законодавцям варто звернути увагу на реальну економіку і ризики для сфери зайнятості. І цього разу нарешті не наступати на традиційні «граблі».
Часом здається по-іншому, але всі ми хочемо мати ситуацію «win-win».
